Де шукати посилки, котрі не дійшли з-за кордону?

Ще від 17 жовтня минулого року іванофранківець Тарас очікує свого замовлення із Сполучених Штатів. Його знайомий вислав бандероль із Чикаго. Декілька місяців очікування виявилися для пана Тараса вічністю. Він змучився чекати і виясняти стосунки із працівниками поштового відділення, куди мало бути доставлене його замовлення. «Складається таке враження, що ці речі пропали десь над океаном між Чикаго і Україною», – у розпачі каже чоловік. – Якби пропала якась річ вартістю 10 доларів, то ще було б не так шкода, а ця бандероль коштувала мені сотні доларів». Крім того, американський відправник оплатив за пересилання 20 доларів. Копію квитанції про оплату Тарас носить із собою вже третій місяць.
Найперше у пошуках свого замовлення чоловік навідався до найближчого поштового відділення на вулиці Миру, але тамтешні працівники розводять руками, мовляв, нічого не отримували, тому й видати не можемо. Тим часом Тарас перечитав чимало інформації на форумах, де віднайшов таких самих, як і він. Люди скаржаться на недосконалу систему поштових пересилань і втрату посилок.

Після того, як пан Тарас розповів свою історію, йдемо із ним у дирекцію «Укрпошти» в Івано-Франківську в пошуках істини. З приймальні керівника нас направляють до заступника Дарії Вовчук.

Жінка, переглянувши супровідні документи, котрі має на руках наш знайомий, набирає код із представлених паперів про відправку, вводить у комп’ютер і каже, що наша втрата – це нереєстроване повідомлення. «Усі поштові відправлення, які йдуть до нас з-за кордону чи йдуть за межі України, реєструються у системі», – наголошує пані Дарія. Поглянувши на документи, жінка засумнівалася в тому, що це реєстроване відправлення. За її словами, в Україні діє Конвенція між державами світу, згідно із якою при втраті поштового пересилання, відправник має право подати заяву на розшук. Такого, щоб посилка чи бандероль прийшла в Україну і її не зареєстрували, просто бути не може.

Декілька спроб вияснити шлях відправлення нашої бандеролі з Чикаго для заступниці директора «Укрпошти» виявилися марними. У системі не зареєстровано такого номера, а отже, ця бандероль не перетнула кордону України. «Не могло ж моє замовлення випасти із літака в океан», – у розпачі каже Тарас. Для підтвердження проходження пакунка у Сполучених Штатах він надає відповідний папір. Але далі аеропорта у Чикаго відстежити проходження його пакунка ми так і не змогли.

«Іноді Сполучені Штати зовсім не розглядають питання, куди поділася посилка, вони готові зразу відшкодувати її вартість. Якщо таке стається, то нам перераховує гроші за втрату та держава, на території котрої сталася пропажа. Така виплата здійснюється на адресу відправника», – роз’яснює Дарія Вовчук. Зазначають, що траплялися випадки, коли повертали кошти на суму навіть понад три тисячі.

Таких, як наш герой, і справді зараз чимало, бо люди почали масово купувати речі через інтернет. Проте більшість онлайн-покупців переконалися у надійності інших операторів.
«Коли ви замовляєте будь-який товар на китайському сайті, то обираєте оператора, через якого ваше замовлення має прийти. Сьогодні є 18 операторів, які забезпечують перевезення поштових відправлень. Але усі вони співпрацюють із різними закордонними операторами», – наголошує заступник директора пошти.

Тож чи винні Сполучені Штати і Китай у тому, що адресати не можуть отримати свої замовлення? Зі слів Дарії Вовчук випливає, що саме левова частина пропадає з вини тих, хто надсилає. Жінка апелює документальними підтвердженнями своїх слів, буцімто, «Укрпошта» співпрацює із одними закордонними операторами, а інші українські установи – з іншими закордонними партнерами. Тому треба знати, хто кому друг.

Прості громадяни в цьому розбиратися не стануть, як це, зрештою, сталося із нашим героєм. Він так і не отримав позитивної відповіді на своє запитання навіть після звернення до Києва. Залишившись ні з чим, наш герой махнув на все рукою. «Правди я і так не доб’юся, а їсти свої нерви не хочу», – зауважив чоловік.
Про втрату довіри клієнтів на «Укрпошті» також не говорять, оскільки оперують статистичними цифрами в розрізі декількох років. Якщо взяти у порівнянні 2014 та 2015 рік, то обсяги посилок через «Укрпошту» не зменшилися, а навіть дещо виросли. Майже 60 відсотків рекомендованих пересилань становить ділова переписка. Тут сегмент дещо зменшився, оскільки раніше масово пересилалися рекламні пропозиції банків на отримання споживчих кредитів.

Реєстровані поштові відправлення реєструються і контролюються на усьому шляху проходження. Відповідно, вони дорожче коштують. Тому пані Дарія й радить: якщо надсилаєте щось, на вашу думку, цінне, то постарайтеся не пошитися в дурні і стати героєм приказки, в якій скупий платить двічі. Для того, аби говорити, що половину листів хтось краде, треба мати підстави. Поштовики зазначають, що якщо є претензії з приводу пропажі листів, то готові вислухати і прийняти таких клієнтів. На «Укрпошті» не заперечують, що втрата листів чи бандеролей відбувається, але це стається дуже рідко. Оперуючи цифрами, Дарія Вовчук називає 0.05 відсотка втрати від усіх поштових пересилань. Каже, що постійно реагують на схожі скарги і відслідковують їх. «Не можна звинувачувати тільки «Укрпошту». Ми не зацікавлені в тому, щоби наші споживачі не отримували послуги належним чином», – застерігає пані Дарія.