ЗНО на "відмінно": як прикарпатські школярі проходили тестування

Тестуваннями з української мови і літератури, математики, історії України успішно стартувало ЗНО 2016 року. Процес відзначився високою явкою учасників, поодинокими спробами «списати», а також повідомленням про «замінування» одного з пунктів тестування в Ужгороді, звичними дискусіями про складність завдань тощо. Наступні тестування з інших предметів відбуватимуться впродовж червня.

Здорова інерція

Як зазначив директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Богдан Томенчук, якщо коротко проаналізувати три тестування, котрі подолали українські випускники шкіл та цьогорічні абітурієнти, вони насамперед продемонстрували здорову інерцію системи ЗНО. «На рівні організації навіть зовнішні катаклізми не можуть надати цій інерції якогось негативного забарвлення, — зауважує освітянин. — Тому на основі напрацьованих набутків ці три тестування пройшли чітко, організовано і без жодних істотних організаційних «помарок». В цьому величезна заслуга всіх: від інструктора та чергового на пункті тестування — до директора Регіонального центру оцінювання якості освіти».
Тестування з української мови і літератури, математики та історії України пройшли з високою явкою у 95-96%. Варто врахувати той факт, що результати цих тестувань впливають на оцінку, яка йде в атестат цьогорічних випускників шкіл. Через кілька тижнів зможемо побачити, наскільки масовими будуть інші тестування, від котрих залежить лише студентська доля вступників. Загалом обов’язковий тест з української мови склало понад 8 908 прикарпатців, з математики — 3 330, з історії України — 6 752.

Старт без металодетекторів

Перший тест з української мови і літератури відбувся без уже традиційного застосування на пунктах тестування металодетекторів. Таке рішення напередодні іспиту прийняв Український центр оцінювання якості освіти. Загалом на першому тестуванні в чотирьох областях — івано-Франківській, Закарпатській, Тернопільській та Чернівецькій, котрі обслуговує іФРЦОЯО, виявили чотирьох учасників ЗНО, котрі хотіли скористатися шпаргалками. За словами Богдана Томенчука, відмова від використання металошукачів на пунктах тестування призвела до спалаху спроб скористатися мобільними телефонами чи іншими забороненими засобами під час наступних іспитів. Скажімо, під час тестування з математики в областях, котрі обслуговує
ІФРЦОЯО, вилучили 7 мобільних телефонів, з історії України — 31.

Сучасний Ромео і «замінування»

Попри доволі спокійну атмосферу під час перших трьох тестів ЗНО-2016 все ж не відбулося без ексцесів. За 40 хвилин до закінчення тесту з української мови та літератури невідомий повідомив про «замінування» одного з пунктів тестування в Ужгороді. Ця інформація виявилася «фейковою», втім, учасників ЗНО довелося евакуювати із «замінованої» школи. Тепер понад 100 осіб змушені складати тест ще раз — 14 червня на додатковій сесії. «Ті діти, які на той момент, а це було 40 хвилин до завершення тестування, уже здали роботи, мають право претендувати на результат, — коментує Богдан Томенчук. — Хто не встиг, змушений іти на додаткову сесію. Мені дуже жаль ужгородських дітей, і жаль того, хто це організував. Ми довго аналізували цю ситуацію, і якщо комусь здається, що в такий спосіб він може паралізувати роботу системи зовнішнього оцінювання чи якогось пункту тестування, то нехай добре подумає, чи не буде «паралізована» його біографія».

Як з’ясувалося, таким доволі неординарним способом один хлопчина вирішив продемонструвати своє кохання, турботу і «допомогти» своїй дівчині, котра того дня і в тій школі складала ЗНО. «Хлопчина, котрий хотів виглядати закоханим Ромео, може стати Чиполіно за рратами, — зауважує директор іФРЦОЯО. — Дай Боже, аби так не було, щоб знайшли якесь більш компромісне рішення щодо його долі. Хочу, аби злі язики і добрі жартівники розуміли, що за кожним порухом того органу передачі інформації, який є в кожного в роті, криється чиясь біографія. От нині «енна» кількість дітей з Ужгорода не зможе вчасно подати документи для навчання за кордоном».

Забужко та Революція гідності

Традиційно після складання того чи іншого тестування в суспільстві виникає полеміка про складність запитань. Цей рік не став винятком. Діти, їхні батьки та вчителі жваво обговорюють тестові завдання з усіх трьох предметів. А от одне із запитань тесту з історії України змусило вступників штурмувати сторінку у «Фейсбуці» Оксани Забужко.
«От халепа: виявилося, що до мене сьогодні звідусюди ломиться «100 тисяч юних абітурієнтів» (с), і всі жадають потвердження, чи правильно відповіли на питання ЗНО з сучасної української історії: «Не зміна облич при владі, а зміна системи, і найголовніше — пошук інструментарію для зміни цієї системи», на думку письменниці та публіциста О. Забужко, стало гаслом: а) «Революції гідності»; б) «культурної революції»; в) «Помаранчевої революції»; г) «революції згори». — Так, ніби цей «мопед мій» і посилання на першоджерело якось впливає на зміст самого запитання, — написала Оксана Забужко у «Фейсбуці». — Панове, а якби прибрати з тексту прізвище Забужко, — ви що, правда б, на це запитання не відповіли? Чи ж для вас справді аж до такої міри «тьомєн і нєясєн» смисл історичних подій, котрі відбуваються за вашого життя і на вашій пам’яті? (ѕ) Вітаю всіх, хто відповів правильно («Революція гідності»), — майбутнє все одно за вами!».

Богдан Томенчук вважає, що тестування з історії ще раз продемонструвало те, що школярів потрібно щороку тестувати в онлайн-режимі. Лише так вони зможуть навчитися аналізувати і формувати свою позицію. «Тут дуже згодилися б ті напрацювання, які були в іФРЦОЯО та його партнерів. Ми говорили, що готові на програмно-апаратному рівні хоч щодня тестувати всю Україну в комп’ютерному режимі, питання стоїть лише за завданнями, наповненням банку тестів. і тоді діти були б готовими до таких запитань, а також вони могли б регулярно бачити себе на тлі всієї України. Не кожен вчитель, навіть міської школи, може поставити запитання, яке балансує між «запам’ятати» і «думати». Це й називається навчанням, тому що знання — це не те, що ми запам’ятали, а те, що залишилося в голові після того, як ми все забули», — переконаний Б. Томенчук.

Іспит для вчителя

Цього року міський голова івано-Франківська Руслан Марцінків вирішив заохотити педагогів до складання ЗНО разом з учнями. Він заснував премію в сумі 2 000 гривень для перших десятьох вчителів з нашого міста, котрі наважаться скласти тестування і перевірити свої знання зі свого профільного предмета. ініціатива мера не викликала надмірного ажіотажу в освітянській громаді, на незалежне оцінювання зареєструвалося лише троє вчителів з івано-Франківська. Цими сміливцями стали: вчитель української мови та літератури ЗШ №25 Василь Костюк, учитель біології природничо-математичного ліцею Вікторія іванишин, учитель біології навчально-реабілітаційного центру школи №2 Софія Савчук. Першим перевірив складність завдань та особливість процедури незалежного оцінювання Василь Костюк. На такий доволі сміливий крок вчитель погодився, щоб спростувати думки багатьох учнів про те, що завдання ЗНО є настільки складними, що навіть педагоги їх не можуть розв’язати. «Це все дурниці, — переконаний мій співрозмовник. — Впевнений, більшість вчителів цілком спроможна скласти ЗНО на рівні зразкового учня. На мою думку, вчитель не повинен підтверджувати свої знання на ЗНО, тому що це вступний іспит, а вчитель свій вступний іспит уже склав». Педагог із 26-річним стажем зауважує, що тестування з його профільного предмета — української мови та літератури — виявилося нескладним. За його словами, завдання були навіть дещо легшими, аніж торік. А також зрозумілими, чіткими, без двозначностей та посильними для виконання учнями. «Не потрібно забувати, що це вступний іспит, тому завдання мають бути різної складності. Вони такими і були. Хто вчився, мав би розв’язати їх», — зауважує він.

Василь Костюк зізнається, що під час складання тесту не відчував ніякого дискомфорту. із завданнями вчитель впорався за 2 години 25 хвилин. Загалом на виконання тесту відведено 3 години. «Я повільно виконував роботу, дозволив собі два рази перевірити її. Все проходило досить спокійно, комфортно, без жодних переживань. Впевнений, що діти з високим рівнем підготовки мають вкластися у відведений час», — коментує Василь Володимирович.
Тепер щодо результатів. Вчитель не впевнений, що йому підкориться висота у 200 балів, втім, переконаний, що 197 і вище — гарантовано. «Не ставив перед собою мети набрати 200 балів. Я не вступник, моя доля від цього не залежить», — зауважує він.

Важлива контрольна

Зовнішнє незалежне оцінювання — все ж таки прерогатива випускників шкіл, а не вчителів, тому вирішили розпитати перших про їхні враження, страхи та складність завдань одного з найважливіших іспитів у їхньому житті.
Ірина ВІКАРЮК, учениця 11-го класу Івано-Франківської ЗШ №25:
— Насправді не все так страшно, як здавалося впродовж року. Звісно, було хвилювання, але обійшлося без панічного страху. Атмосфера проведення незалежного оцінювання не була настільки напруженою, як я очікувала. Складалося враження, що я сиджу на дуже важливій контрольній і розраховувати можу лише на себе та свої знання. Щодо завдань, то я б не сказала, що вони були важкими, принаймні для тих, хто готувався. У попередні роки були й складніші. На мою думку, тести з літератури були легшими, аніж з мови. Дуже велику роль відігравала уважність. Саме через неуважність я зробила декілька помилок. Цікаву запропонували тему для власного висловлювання: «До чого ж зрештою варто дослухатися — до розуму чи до серця». Щодо часу можу сказати, що кожен розподілив його для себе по-різному, відповідно хтось впорався раніше, хтось в останні 5 хвилин тільки переносив відповіді з чернетки в бланк. Мені було достатньо 2,5 годин часу. Загалом враження від процесу непогані, тепер з нетерпінням очікую результатів і сподіваюся, що наступні ЗНО пройдуть так само добре.

Софія ТАТОМИР, учениця 11-го класу Калуської гімназії ім. Д. Бахматюка:
— Сам тест з української мови та літератури був неважким. Чесно, я очікувала чогось невимовно складного, що змушувало б «ламати мозок». Або, можливо, він мені таким видався. Мої друзі по-різному оцінили складність завдань. Загальне враження про ЗНО залишилось позитивним. Все не є таким страшним, як уявляють. Я переконалась у правдивості гасла одного з сайтів для підготовки до тестування: «ЗНО — це лише іспит, а не проблема».

Діана ДУТЧАК, учениця 11-го класу Богородчанської ЗШ №1:
— Зауважу насамперед, що ЗНО, як і складання будь-якого іспиту, — це стрес для абітурієнта. Цього року я відчула це сповна, адже навіть сувора атмосфера контролю на пропускних пунктах дає сигнал в голові: «Ну от і все. Тепер поставлені хрестики вирішуватимуть твою подальшу долю». Щодо складності завдань можу сказати: не такий страшний вовк, як його малюють. Ті, хто докладав зусиль упродовж навчання в школі, хто був наполегливим, розуміють, що ЗНО цілком реально скласти на «відмінно», хоча хвилювання, як не прикро, може цьому й завадити. Треба бути впевненими у собі, тоді ви обов’язково досягнете успіху. Саме тому ЗНО, успішне складання якого ще у вересні було для мене чимось «космічним», тепер стало всього-на-всього ще однією подоланою сходинкою на шляху до вступу в омріяний ВНЗ.