Кілька сіл Калуського району перебувають під загрозою затоплення та екологічної катастрофи

Після закриття калійного та магнієвого виробництв, а також шахт Калуш-Голинського родовища калійної солі, виникли проблеми, пов’язані з погіршенням екологічного стану на території Калуського гірничопромислового району.

Також проблемою є і прорив дамби хвостосховища №2 ДП «Калійний завод», де зберігається близько 1,8 млн. куб. м розсолів та близько 8 млн. куб. м солевмістких відходів калійних і магнієвих виробництв.

За словами керівника управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації Ріяфета Гасимова, існує загроза прориву дамби при несприятливих метеорологічних умовах, що призведе до затоплення і забруднення навколишніх сіл.

Хвостосховище №2 побудоване в 1984 році і має площу 48 га. Під час випадання інтенсивних опадів можливий перелив розсолів через тіло дамби, що спричинить розмив укосів і руйнування дамби та вилив великої кількості розсолів у зовнішні водойми та на промислові хімічні підприємства що розміщені поруч. Вздовж дамби на території хвостосховища почали розвиватися карстові процеси, які призводять до розмиву тіла дамби, її просідання та фільтрації розсолів через її тіло, що спричиняє забруднення (засолення) навколишнього природного середовища. Низові укоси дамби в місцях виконаних привантажень піддаються водній ерозії.

При прориві дамби цього хвостосховища, соляні розсоли можуть попасти річку Дністер, що спричинить екологічну катастрофу міжнародного масштабу. 

При прориві дамби хвостосховища, соляні розсоли можуть попасти річку Дністер, що спричинить екологічну катастрофу міжнародного масштабу

Крім того, значний техногенний вплив чинить хвостосховище №1, площею 54 га, де  заскладовані галітові відходи об'ємом 12-14 млн куб. м, та солевідвали № 1, 4.

У 1993 році тут проведено технічну рекультивацію, але через відсутність коштів не було проведено вторинне планування чаші хвостосховища та його біологічна рекультивація. На даний час на хвостосховищі спостерігаються наскрізні промоїни глибиною до 3 м, прогресує водна ерозія схилів, з нього вимиваються розчинні солі, які витікають через бічні укоси дамб. Під дією атмосферних опадів вони проникають у водоносний горизонт, забруднюють водні артерії і далі підземними потоками переносяться в південно-східному напрямку в бік рік Млинівка та Лімниця.

"Доцільно розглядати виконання таких природоохоронних заходів, як будівництво установок по переробці розсолів та випуску з них продукції в об’ємі, що забезпечить пониження рівня розсолів, збереження сировинної бази та екологічну рівновагу в районі розміщення кар’єру", – зазначив керівник управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації Ріяфет Гасимов.