Делятинський Ганді

«Навіть якщо про людину можуть на деякий час забути, у Бога ніхто не забутий». Ці слова отця-декана Яремчанського деканату Петра Голінея напрочуд точно передають суть недавньої урочистої події на делятинському цвинтарі, на яку скликав людей трембітар. Священик відправив поминальний молебень за художником і педагогом Осипом Васьківим (1895—1972) й освятив до 120-річчя від дня його народження новий надмогильний пам’ятник. Справді, навіть після кількох десятиліть фактичного забуття імені цієї неординарної людини не зник слід, що залишила вона по собі.

Багату і розмаїту мистецьку спадщину О. Васьківа вважали втраченою, та, як з’ясувалося, її зберігали в його двоюрідного племінника львів’янина Богдана Васьківа, котрого розшукав за телефонним довідником науковий співробітник краєзнавчого музею історії Делятинщини Андрій Мисюк. Він же й доставив у Делятин ті десятки картин, сотні акварелей, гравюр, ескізів, а також документи й книги О. Васьківа, які пан Богдан передав у дар музеєві, попросивши лиш одне — встановити гідний пам’ятник на могилі його стрийка. Усі ті мистецькі роботи прикрасили стіни однієї з кімнат музею, розміщеного в історичному будинку українського політика й громадського діяча Миколи Лагодинського (тут жив і працював, проходячи у нього адвокатську практику, письменник Марко Черемшина). А. Мисюк, звичайно ж, підтримав і сам особисто доклав чимало зусиль для реалізації ідеї нового надмогильного пам’ятника О. Васьківу, а виготовили його на кошти місцевих підприємців.

Митець прожив понад чотири десятиліття в містечку (нині за статусом селище), яке називають північними воротами Гуцульщини. Він залишив про себе добрі спогади у старшого покоління делятинців і як шкільний учитель викладав малювання, креслення, трудове навчання, українську мову. Представники ж совітської влади бачили педагога старої, буржуазної «закваски» в чоловікові, котрий і звертався до них не «товаришу», а «пане», й хотів, щоб і до нього так звертався, скажімо, перевірник із районного чи обласного відділу народної освіти.
Та якби лише про це йшлося. На вечорі спогадів про О. Васьківа, що відбувся в Народному домі селища, його колишній учень поет і журналіст Роман Флис навів промовистий приклад своєрідності цього педагога. Йосип Модестович, як зверталися до вчителя малювання і креслення діти, завжди мав із собою торбинку з кукурудзою, аби за потреби застосовувати щодо особливо неслухняних на його уроках учнів таке покарання: насипав на підлогу біля грубки зерно, на якому, вклякнувши, порушник дисципліни мав посидіти якийсь час. Скандал з місячним відстороненням Васьківа від роботи виник після того, як учитель посадив на кукурудзу сина завучки, розвернувши його обличчям до великого, на півстіни, портрета Сталіна й наказавши голосно тричі повторити: «Боже, Боже, який я дурний».

Власне, звільнили Васьківа з роботи за його християнський світогляд, толерантне ставлення до релігії. і просто диво, що лише цим усе закінчилось для педагога, який у пекельні часи жорстокого тоталітарного режиму не раз виявляв громадянську відвагу й вільнодумство. Адже тоді, 1950 року, совітською імперією правив ще тиран Сталін, а О. Васьків написав в обласне освітнє відомство позначеного тонкою іронією листа, додавши до нього автобіографію: «Протягом мого життя на цім терені, на котрім живу, змінилося кілька держав. У кожній державі уважали собі за честь звільняти мене з роботи». Він конкретизує: «раз мене звільняли за те, що я не ходжу до церкви» (точніше, до костелу — саме це було причиною звільнення його з роботи у варшавській зразковій школі), а другий раз — «за те, що я ходжу до церкви» (за це покарали делятинського педагога вже за атеїстичної совітської влади). Отож, читаємо в тому листі, він як учитель може претендувати справді на роль мученика. і закінчує його так: «У разі відновлення на роботі дозвольте мені мою роботу вчителя проводити чесно і спокійно».

Додамо до цього, що й німецька окупаційна влада в 1942 році звільнила страждальця з учительської посади за те, що висловив свою проукраїнську позицію щодо організації навчального процесу в школі. Ще гірше — німецький офіцер пообіцяв своїй дружині, що за це неодмінно застрелить Васьківа, як тільки побачить його десь на вулиці. Тож довелося бідоласі переховуватись у присілку Любіжня. Він зробив собі курінь на фірі, в якій влітку жив, виїздив кіньми, що залишилися без господаря, з віддаленого обійстя лише до близького лісу, де збирав ягоди і гриби й обмінював їх у селян на харчі.

А коли О. Васьківа звільнили з роботи совіти, то він зміг поновитися на вчительській посаді аж у 1957-му, вже після смерті тирана, передовсім завдяки тому, що за нього, геть зубожілого за сім років вимушеного безробіття, просили колеги-педагоги.
Загалом учні любили свого на перший погляд дивакуватого вчителя і називали його «Ганда», бо він не раз повторював вислови з учення Махатми Ганді — лідера й ідеолога національно-визвольної боротьби індійського народу проти британських колонізаторів. Утім, є й інша версія походження цього прізвиська, про яку я дізнався з есею знаного письменника Тараса Прохаська (серед його коренів є й делятинський): «Якось з’явилася така дурнувата ініціатива, що у педагогічних колективах потрібно влаштувати взаємний контроль і взаємне оцінювання. На зборах треба було вирішити, хто кого перевірятиме. Васьків сказав, що не буде брати участі в такій комедії, бо що він розуміє у роботі фізкультурника і як може оцінювати його роботу хімік. Його намагалися отверезити найголовнішим аргументом — така політика партії. і що, ви не підтримуєте політику партії? і тоді сталося: учитель малювання відповів, що у такому разі ніѕ Аж такого ніхто не сподівався. Всі завмерли. «А яку тоді політику ви підтримуєте?» — запитали його, перейшовши в наступ. «Я підтримую політику Махатми Ганді», — просто відповів художник. Диво, але на цьому все закінчилося. Щоправда, з того часу Васьків отримав пожиттєве прізвисько Ганда, про якого, насправді, тільки й знали те, що бачили у радянських газетах — голий, босий, худющий, але визволив від англійців індію».

До речі, Васьків захоплювався як стародавньою грецькою, так і східними філософіями, малював Конфуція, Будду. А до тих взаємоперевірок учителів різних предметів він, зрештою, таки змушений був «прилучитися».
Певна ментальна аналогія з Махатмою Ганді виникає і коли шукаємо відповідь на запитання, чому взагалі на початку 30-х років минулого століття молодий інтелектуал Осип Васьків обрав гірський Делятин місцем свого постійного проживання. Адже він у Львові закінчив учительську семінарію з відзнакою, Вільну академію мистецтв та ще й протягом року в університеті як слухач вивчав санскрит, у Варшаві навчався у Вищій школі журналістики, віртуозно грав на скрипці. У 20-х роках минулого століття він брав активну участь у мистецькому житті Польщі, малював, експериментував під впливом поширених тоді у творчості європейських художників стильових тенденцій модернізму, на виставках експонував свої роботи, за які отримував нагороди. Досить сказати, що картини Осипа Васьківа успішно конкурували на варшавській виставці 1929 року з роботами самого Казимира Малевича, автора знаменитого «Чорного квадрата», не кажучи вже про інших художників. А потім з молодим митцем сталося щось несподіване, щось таке, як свого часу сталося з Ганді, коли той відмовився від благополучного життя в Лондоні й повернувся на свою злиденну батьківщину — в індію.

Залишивши свій дім, сім’ю (мав дружину-полячку), працю, мистецьке середовище Варшави, Васьків приїхав жити до Делятина. Кажуть, цей його вибір зумовило те, що тут колись одного разу ще хлопчаком відпочивав з батьком. Романтично налаштований митець приїхав через багато років туди, де колись почувався по-справжньому щасливим, зокрема і з огляду на те, що маленьке гірське містечко стало для підлітка місцем перших малярських практик.
На думку ж двоюрідного племінника — Богдана Васьківа зі Львова, його стрийко, уродженець містечка під Краковом, де Осипів батько з нинішнього Буського району на Львівщині проходив військову службу й одружився, опинився в Делятині передовсім через те, що в ньому спрацювали гени українця. У кожній випадковості є й елемент закономірності. Осип хотів жити серед української природи, дихати її повітрям на повні груди, відтворювати на своїх полотнах неповторні гірські краєвиди та жителів Карпат. Особливо відома його картина «Гуцул на коні» у трьох версіях: пастель, графічна робота і виконана олією — ця картина є в делятинському краєзнавчому музеї.

Мабуть, не випадково і те, що саме на горі під лісом купив художник невелику земельну ділянку і збудував собі хатину. Адже тут він увечері й навіть уночі досхочу милувався зоряним небом (любив і добре знав астрономію), звідси вдосвіта спостерігав, як у так званому добротівському проломі, який місцеві люди називають «Вузький», появляється сонце і піднімається над обрієм усе вище й вище. Причому Васьків на міліметровому папері зобразив схематично й розрахував похвилинно переміщення сонячного диску в тому проломі між горамиѕ А ще Осип завів кіз і випасав їх над річкою (одній із них дав кличку Ганда), збирав цілющі трави й виготовляв із них ліки.

Та попри цю, сказати б, зовнішню дивакуватість люди цінували Васьківа і як педагога, і як митця — не тільки за його картини, а й прислухались до фахової думки художника щодо необхідності впорядкування й підвищення естетичної привабливості життєвого простору місцевого населення. А він, скажімо, пропонував збудувати пам’ятник богові торгівлі Меркурію на делятинській площі Ринок, якій, як і всьому цьому містечку, на його погляд, бракувало «легкості, елегантності і сили». Одначе нагрянули «червоні визволителі» і знищили разом з ратушею ту площу в центрі тодішнього Делятина, перетворивши її на задрипаний совітський базар.

Та, звичайно, передовсім поважали делятинці О. Васьківа просто як людину. Він, глибоко віруючий, коли приходив у чужу хату, незмінно вітався так: «Мир вашому дому!» — фразою, яку мовив ісус Христос.
Така самобутня особистість постала перед внутрішнім зором жителів селища і гостей, що прибули до Делятина вшанувати 120-річчя від дня народження Осипа Васьківа, з виступів на вечорі його колеги вчителя української мови і літератури Тимофія Антонюка, педагога молодшого покоління Віри Кухтарук, проректора Львівської національної академії мистецтв Романа Яціва. За словами гостя, О. Васьків зарекомендував себе мислителем і реформатором у мистецтві, надзвичайно ерудованим у контексті його розвитку не лише в той час, коли жив і творив, а й у попередні епохи. Він був добре обізнаний із різними жанрами образотворчого мистецтва, зокрема з його французькою, італійською школами. На прізвище Осипа Васьківа як автора робіт натрапляємо у збережених в архівах та бібліотеках каталогах художніх виставок. Його творчість заслуговує на інтерес шанувальників живопису та графіки, на глибоке вивчення й осмислення мистецтвознавцями.

У цьому ми мали нагоду переконатись, оглядаючи пейзажі, портрети, офорти, гравюри художника, які займають у краєзнавчому музеї цілу кімнату.
То що ж ми бачимо на цих полотнах? «Тут Бог, і Україна, і любов» — написав у своєму вірші, присвяченому Осипові Васьківу, Андрій Мисюк, який здійснив велику, воістину подвижницьку працю для того, щоб відкрити цю цікаву творчу постать нинішнім делятинцям, і не тільки їм.
Але за браком місця багато художніх робіт митця в музеї наразі не можуть виставити для огляду, їх тримають у ящиках. Тим часом є рішення районної та селищної влади (починаючи від прийнятого на сесії Надвірнянської районної ради 6 березня 2007 р.) як про створення краєзнавчого музею історії Делятинщини — це вже зроблено, так і про його розширення з тим, щоб уже наступного року музей міг зайняти всю історичну будівлю М. Лагодинського. Але про заплановане вивільнення кімнат, де поки що навчаються учні Делятинської ЗШ №1, можна буде вести мову лише коли під початкові класи буде надано інші приміщення. Реальний шлях вирішення цього питання окреслили на робочій зустрічі, що відбулася днями в Делятинській селищній раді з ініціативи нового начальника управління освіти Надвірнянської РДА Степана Северилова (перед тим він на запрошення Андрія Мисюка відвідав краєзнавчий музей історії Делятинщини), за участю начальника управління культури РДА Олександра Зварчука і, звичайно ж, новообраного селищного голови Петра Якимця. Йдеться про плани добудови центрального шкільного корпусу, що дозволить розв’язати і деякі інші селищні проблеми.

А розширення музею й експозиції мистецької спадщини О. Васьківа, безперечно, сприятиме тому, щоб Делятин став одним із пунктів нового туристичного маршруту для відпочивальників, котрі приїздять до сусіднього Яремча.

— Про великий пізнавальний потенціал нашого музею свідчить, приміром, те, що його експозиція, зокрема і мистецький доробок Осипа Васьківа, вельми зацікавила директора турагенції «100 стежин» Христину Мартинюк, яка побувала у нас, — каже Андрій Мисюк. — Година промайнула як мить. Гостя попросила, аби ще з півгодини я поводив її кімнатами музею, все показав і розказав. Запропонувала співпрацю — відрядить для ознайомлення з експозицією, яку вона високо оцінила, екскурсоводів, аби вже невдовзі привозити сюди групи туристів.

www.galychyna.if.ua
Івано-Франківськ новини Івано-Франківська Делятинський Ганді
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
31 перегляд в грудні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Мешканці будинку № 54, який належить до ОСББ «Китайська стіна», що на вулиці Хоткевича, минулого місяця отримали платіжку за газ, де вказане донарахування об`єму спожитого природного палива.  Причина – приведення об’ємів спожитого газу ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» до стандартних умов. Читайте також: Близько 17 мільйонів гривень боргу заробітної плати
Культура
Творча студiя “З понедiлка” зняла новий клiп про заробiтчанок. У вiдео вони закликають грoмадян України пoвернутись дoдoму дo свoїх сiмей та спiльно рoзбудoвувати Іванo-Франкiвськ i державу, передає WestNews. “Понад 28 тисяч жінок з Івано-Франківська поїхали за кордон на заробітки. Це далеко не всі заробітчанки, адже вирахувати усіх майже неможливо, більшість з них поїхало в Європу нелегально! Вже давно потрібно повертати додому, в Україну, і чоловіків, і...
Суспільство
Днями ТСН отримала листи від двох полонених моряків, захоплених російськими військами на Азові.  Хлопці пишуть із московської в’язниці. Один з них – 19-річний Андрій Ейдер, батьки якого проживають на Прикарпатті. “Дякую за підтримку. Операцію переніс нормально. Не можу через поранення згинати ліве коліно. Праве стегно трохи потрощило – туди потрапили кілька скалок, так що можна було у вену палець засунути. Боляче на ногу праву спиратися”, – пише Андрій Ейд...
Кримінал
В ніч з 10 на 11 грудня злодії обікрали квартиру в Івано-Франківську по вулиці Національної Гвардії. Серед іншого, злодії викрали кота. Господарі просять зголоситись, може, хтось бачив такого красеня, за номером +380999171061 Кіт відгукується на ім'я Деньо. Читайте також: Увага, шахраї! За добу постраждало четверо людей
Суспільство
10 грудня до департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради прибула перша партія довгоочікуваних пакунків малюка. Департамент запрошує батьків, в яких народилася дитина у вересні, жовтні, листопаді цього року та які проживають у м. Івано-Франківську, звернутись для отримання пакунка малюка. При собі мати необхідні документи: паспорт та ідентифікаційний код. Адреса: м. Івано-Франківськ вул. М. Грушевського, 29каб. № 15 тел. 55-18...
Пригоди
Дорожньо-транспортна пригода сталася о першій ночі на вулиці Василіянок в Івано-Франківську, інформує Курс Рено Кенгу" не вписався в поворот, зніс огорожу і врізався в стіну духовної академії.  В машині було четверо - усі пяні. Усіх чотирьох госпіталізували з травмами.  На місці працює слідчо-оперативна група поліції.  Читайте також: Водійка на MERCEDES Sprinter з іноземною реєстрацією в'їхала в стовп
Суспільство
Міський голова Івано-Франківська доручив відповідним департаментам провести перемовини з готелями і запропонувати їм розмістити на рецепціях інформацію для туристів про Івано-Франківськ та всі святкові заходи, які плануються у місті в новорічно-різдвяний період, пише Фіртка Крім того, Руслан Марцінків зазначив, що необхідно створити інформаційний центр біля вокзалу. "Щоб туристи не тільки в гори їхали, а й знали, що відбувається в місті, могли долучитись",...
Пригоди
Пригода трапилася 10 грудня ввечері о 20.40 в Тисменицькому  районі села Підпечари.  Відтак, 59-річна водійка  MERCEDES Sprinter  на іноземній реєстрації не справилася з керуванням й  допустила зіткнення автомобіля з електроопорою.  Працівниками пожежно-рятувальної служби ДПРЧ-2 м. Тисмениця проведено заходи по відключенню клем акумуляторної батареї. Читайте також:  Чоловіка на кладовищі засипало землею
Пригоди
Чоловіка на кладовищі під час земляних робіт засипало землею Вчора, 10 грудня о 14.22 в Рожнятівському районі, смт. Перегінськ працівниками ДПРЧ-8 смт. Рожнятів за допомогою рятувального поясу, мотузок та шанцевого інструменту звільнено та піднято з погребальної ями на території місцевого кладовища 44 - річного чоловіка якого присипало шаром ґрунту під час проведення земляних робіт. Читайте також:  Увага, шахраї! За добу постраждало четверо людей