Станиславівці сміються: Галицькі анекдоти з минулого століття

З яких жартів сміялися станиславівці першої третини ХХ століття? Пропонуємо читачам добірку старих галицьких жартів. Тогочасна лексика і орфографія збережена.

Стійкий характер
– Скажіть мені, будь-ласка, яких власне політичних переконань є ваш
приятель Кудивітер?
– Мій приятель Кудивітер? Зеленого поняття не маю, бо я вже його три дні не бачив.
Інший варіант:
– Скажіть мені, будь-ласка, яких власне політичних переконань є ваш приятель Кудивітер?
– Ви маєте на увазі до обіду, чи після?

У лікарні
– Скільки хворих померло сьогодні? – питається черговий лікар.
– Восьмеро.
– А мені здається, що я вчора виписав дев’ять рецептів.
– Правильно. Але один з тяжче хворих не хотів приймати лікування і живе досі.

На ярмарку
Купує господар корову й питається:
– А чи вона добра?
– Дуже добра, лише при доїнні може часом копнути.
– О, то нічого! Я ж сам не дою, лише моя жінка.

Еволюція, або мавп’яча справа
В ресторані двоє відвідувачів розмовляли про походження людини, а третій обідав спокійно. Коли балакуни вирішили, що походять від мавпи, спитали свого товариша:
– Ну а як Ви думаєте, чи не походимо ми від мавпи?
– Я не знаю. Я не люблю мішатися в чужі фамільні справи.

Говорили товариші про походження людини від мавпи і спитали одного, що прислухався, що він думає.
– Я не буду про це говорити, бо я вже раз мав розмову з Іваном у цій справі і ми дійшли до кінця.
– До якого кінця?
– Ми не дійшли обоє до одного кінця. Іван зайшов до шпиталю, а я на поліцію.