Як колись жилося жінкам легкої поведінки

Cтарий Станиславів ніколи не мав слави “міста гріха”, але найдавніша професія мала тут і своїх представників, і клієнтів. Ми розповімо вас, як боролися з проституцією в Станиславові сто років тому...

Про це історики пишуть рідко, особливо вітчизняні, тим більше – краєзнавці. Але зрозуміти історію в її повноті неможливо, якщо лицемірно відвертатися від речей і подій, які були частиною нашого минулого, та й, зрештою, залишаються й частиною сьогодення. Йдеться про проституцію, повідомляє 0342.ua з посиланням на Галицький кореспондент.

Першою згадкою про станиславівську повію можна вважати запис 1719 року про те, що була страчена начебто як чаклунка жінка, яка народила потворне дитя. Сьогодні краєзнавці припускають, що страчена могла бути повією, яку жорстоко покарала громада міста.

Імовірно, що саме з історією повії пов’язана назва вулиці Зосина Воля, яка, до речі, довгий час вважалася у місті таким собі “кварталом червоних ліхтарів”. За легендою, приблизно три століття тому жив у Станиславові вельможний пан, який мав сина-красеня Янека. Пан найняв покоївкою бідну сироту Зосю – дівчину незрівнянної вроди. Молоді люди покохали одне одного. Зося так любила Янека, що склала для нього пісню, яку завжди йому ніжно співала:

Janeczek moj kochany,

Jedynym w swiecie jestes.

Gdy gwiazdy w niebie swieca,

Tak ciezko ciebie czekac…

(Янечку мій коханий, єдиний ти на світі. Коли зірки світять на небі, так важко тебе чекати…)

Старий пан довідався про таємну пристрасть сина до служниці і вирішив завадити їхньому коханню: невісткою батько бачив не бідну сироту, а багату шляхтянку. Пан відправив Янека на навчання до Кракова, а Зосю прогнав. Дівчина на цей час вже була вагітна. В такому стані ніхто її на роботу не брав, тому вона була змушена позбутися плоду.

Та старий пан на цьому не зупинився. Він взявся вижити дівчину з міста, аби син після приїзду навіть випадково з нею не зустрівся. Старий намовив заможних горожан не брати Зосю на роботу. І нещасній дівчині нічого не залишилося, як торгувати власним тілом. А оскільки пан був у місті людиною впливовою, то за його проханням магістрат заборонив дівчині виходити за межі своєї вулиці. А там, у себе, вона була вільна робити, що хоче, тобто мала свою – Зосину волю.

Янек побачив світло у помешканні повії і заглянув у віконечко. Те, що він побачив, ошелешило його

Однак, попри всі нещастя, дівчина свого коханого забути не могла, часто своїх відвідувачів називала його іменем і наспівувала їм свою пісню.

Минув час… Завдяки вроді Зося стала відомою на всю округу повією. Янек закінчив навчання і повернувся додому. Не знайшовши Зосі, панич одружився з багатою шляхтянкою. Його батько помер, і вже нікому було стримувати Янека, для якого сімейне життя з нелюбою дружиною стало нестерпним тягарем. Дізнавшись, що на Зосиній Волі живе відома повія, Янек вирішив її відвідати. Якось пізно вночі, повертаючись напідпитку з дружньої вечірки, Янек побачив світло у помешканні повії і заглянув у віконечко. Те, що він побачив, ошелешило його: кохана Зося пестила якогось старого урядника і співала йому пісню, яку колись склала для нього, для Янека… Шляхетська кров гаряча – Янек вихопив пістоль і застрелив дівчину. Помираючи, дівчина впізнала Янека й встигла промовити тільки: «Як довго я тебе чекала!»

Така-от зворушлива й романтична легенда, яка, втім, не має документального підтвердження. Хоча пісня існує насправді. А щодо назви вулиці Зосина Воля (Коновальця), то є й інші – правдоподібніші – версії її походження.

Скільки коштували послуги станиславівських повій в часи Зосі, дізнатися не вдалося, але у Львові, скажімо, в 1735 році повіям платили по 12 грош, що становило половину денного заробітку кваліфікованого робітника. Станиславівські повії були не дешевші, інакше навряд чи склалася б приповідка:

Яке місто Станіслав!

За гріш дівки не дістав.

В Бережниці – не тото!

За гріш дівок – решето!

Після переходу Галичини в 1772 році під владу Австрії повій почали переслідувати суворіше, були спроби виганяти їх із міст, але викорінити проституцію владі так і не вдалося. Невипадково в Галичині був популярний складений у роки Першої світової війни такий анекдот про повій. Отже, перед захопленням міста російською армією зібрав панотець все жіноцтво і проголосив промову: «Поважні пані та панянки, вдови та ви, повії-розлучниці! Скоро у наше місто прийдуть російські війська. І ці окупанти будуть всяко до вас підступати. Та ви повинні не піддаватися ні в якому разі! Але якщо вже не буде ради і доведеться піддатися, то робіть це не одразу і дуже гонорово. І не за так, а брати не менше 5 корон! З них 4 корони віддати на костел, а на 1 корону купити доброго мила і мити, мити, мити грішне тіло, щоб і духу окупанта у нашому гоноровому товаристві чути не було!»

У польський період 1919-1939 років, зрештою, як і в попередній австрійський, проституція як така не вважалася кримінальним злочином. Ні в Розпорядженні Президента Речі Посполитої від 29 липня 1927 року «Покарання за торгівлю жінками та дітьми та за інше сприяння проституції», ні у Кримінальному кодексі 1932 року не передбачено кримінальне покарання за саме заняття проституцією. Каралося інше: схилення і примус до занять проституцією, сутенерство, утримання «будинків побачень», втягнення неповнолітніх у заняття проституцією, зараження венеричними хворобами та розповсюдження порнографії. Так, у Польському Кримінальному кодексі в розділі ХХХІІ «Проституція» передбачено кару: за вчинення розпусних дій з неповнолітньою особою віком до 15 років ув’язненням до 10 років (ст. 203); за примус до заняття проституцією насильно, під загрозою, обманом – ув’язненням до 10 років (ст. 204); за примус до проституції, використовуючи чиєсь підлегле становище чи безпомічний стан, каралося ув’язненням до 5 років (ст. 205); за залучення до проституції з метою власного прибутку каралося до 3 років ув’язнення (ст. 207); за допомогу іншим в організації проституції з метою власної наживи каралося ув’язненням до 5 років (ст. 208); за отримання прибутку з чужої проституції каралося ув’язненням до 5 років (ст. 209); за схилення інших до занять проституцією – 5 років ув’язнення і штраф (ст. 210); за вивіз із країни особи з подальшою метою примусу її до занять проституцією – до 10 років ув’язнення і штраф (ст. 211); за заняття проституцією в громадських місцях чи в присутності неповнолітніх віком до 15 років – арештом до року (ст. 213); за розповсюдження порнографії – до 2 років арешту (ст. 214). За зараження венеричними хворобами закон передбачав ув’язнення терміном до 3 років.

Проте на місцях поліція не завжди розуміла, як бути саме з повіями: чи карати їх адміністративно, чи тільки наглядати за ними. І в таких умовах комендант станиславівської повітової поліції 25 січня 1932 року надав письмові роз’яснення, як боротися з розпустою в повіті. Завданням поліції було спостереження за громадським порядком, виявлення повій і доставлення їх до санітарно-моральної комісії, де їх мали зареєструвати. До незареєстрованої жінки у поліції не могло бути жодних претензій, хоч би вона й надавала сексуальні послуги за гроші. Цікаво, яким же способом вдавалося поліції переконати повію зареєструватися? Про це повітовий комендант не пише нічого. Не дивно, що на 1939 рік у списках міських повій та сутенерів знаходимо єдину зареєстровану повію – якусь Анну Литвин, вдову, яка була адміністративно покарана 15 разів.

Іншим важливим завданням поліції було викриття та ліквідація публічних будинків. Такими вважалися помешкання, де проживало більше як дві повії. І такі будинки поліції вдавалося викрити. Газета «Кур’єр Станиславівський» 1 серпня 1937 року повідомляла про те, що поліція викрила «будинок побачень» по вул. 3 Мая в помешканні якоїсь Сари Д., яку було заарештовано.

У 1935 році сутенерів і повій у Станиславові було 20, а у 1939 році їх кількість зросла до 35

Поліція облікувала міських повій та сутенерів. З поліційних рефератів дізнаємося, що у 1935 році сутенерів і повій у Станиславові було 20, а у 1939 році їх кількість зросла до 35. Цікаво, що сутенери та повії, крім “спеціалізації”, часто займалися ще й легальною трудовою діяльністю, наприклад, працювали кравцями, продавцями, поденними робітниками, були землевласниками чи домовласниками. Згадуються й такі, які, крім сутенерства, жили з гри в карти чи з гри на катеринці (шарманці). Деякі повії працювали пралями, поденницями. Якась Кароліна Чайковська виробляла і продавала статуетки.

Були у Станиславові – не те, щоб квартали – швидше вулиці з відповідною репутацією, на яких найлегше було знайти повій: Хотинська, Ламана (Марка Вовчка), Рейтана (Тичини), Бельведерська, Зосина Воля (Коновальця), Зв’язкова.

Поліція стежила, щоб проститутки не окупували центральну частину міста. 11 червня 1936 року повітовий комендант поліції звернувся до повітового старости та до начальника слідчого відділу поліції Станиславова з вимогою заборонити повіям відвідувати вулиці Лелевеля (Привокзальна), Романовського (Гаркуші), Грюнвальдську, 3 Мая (Грушевського), Сапіжинську (Незалежності), Собєського (Січових Стрільців), Голуховського (Чорновола), Каземирівку (Гетьмана Мазепи) та ріг Бельведерської. Також жінкам легкої поведінки було заборонено відвідувати район вокзалу та місця розташування військових казарм.

Для запобігання поширенню венеричних хвороб у 1936 році були розроблені Правила поведінки повій, які перебувають під санітарним контролем. Згідно із цими Правилами, повії повинні були обов’язково зареєструватися у санітарно-моральній комісії при старостві повітовому і проходити медичний огляд двічі на тиждень. Жриці кохання, мабуть, були не надто культурними панянками, тому для них особливо наголошувалося, що на лікарський огляд вони повинні приходити тверезими, чистими, в амбулаторіях не співати голосно пісень, не палити цигарок, не галасувати, не сперечатися з лікарями та ін. У разі виявлення венеричної хвороби така жінка одразу ж примусово направлялася до лікарні.

Згідно із Правилами, повіям не дозволялося відвідувати театри, кав’ярні, цукерні, ресторани та інші громадські заклади

Жінки легкої поведінки не мали права мешкати в будинках, де розташовувалися навчальні заклади, урядові та громадські установи, а також поблизу костелів, каплиць, молитовних будинків, в районі військових казарм, в будинках, де уже проживали дві повії. Також їм не можна було проживати разом із чоловіками чи неповнолітніми дітьми. Вікна помешкання повій мали бути закриті і зашторені як вночі, так і вдень. Під особливою забороною були голосні співи та музика в помешканні. Кожна повія повинна була мати книжку контролю, де фіксувалися усі її відвідини лікаря. Цю книжку на першу ж вимогу вона була зобов’язана пред’явити своїм відвідувачам.

Жінкам легкої поведінки заборонялося прогулюватись вулицями з метою проституції в час з 6 години ранку до 9 години вечора. Згідно із Правилами, повіям не дозволялося відвідувати театри, кав’ярні, цукерні, ресторани та інші громадські заклади. Заборонялося навіть дефілювати вулицями туди й назад, затримуватися поблизу військових казарм, яскраво одягатися, зачіпати панів знаками, словами, підморгуванням та в інший спосіб…

Словом, непросто жилося жрицям кохання у Станиславові. Не хотіли бачити повій і в еміграції. У США в 1924 році Закон Джонсона заборонив в’їзд повій і сутенерів. А в квітні-травні 1940 року за наказом радянської влади кілька сотень галицьких повій вислали в Казахстан.

Станиславів історія повії поліція новини Івано-Франківська
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
385 переглядів у травні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Здоров'я
Не ігноруйте такі 9 симптомів, навіть якщо деякі з них не настільки очевидно тривожні. Знайте - це ваш організм інформує про свої проблеми та потреби. Безпричинна втрата ваги Якщо ви помічаєте, що втрачаєте вагу без зусиль зі свого боку, зверніться до лікаря. Надмірної втратою ваги вважається втрата більш ніж: 5 відсотків вашої ваги протягом одного місяця 10 відсотків ваги протягом 6-12 місяців Необгрунтована втрата ваги може бути викликана низкою станів,...
Читай. Поширюй!
У Івано-Франківську у рамках інформаційної кампанії “Ремінь або розтин” розмістили шокуючу соціальну рекламу, яка спонукає українців користуватися ременями безпеки в авто. На 180 білбордах по Україні розміщене зображення чоловіка з синцями від ременя безпеки та інше його ж фото зі слідом від розтину. Соціальна реклама звертає увагу на смертельні наслідки автокатастроф, пропонуючи водіям вибір «Ремінь або розтин», зображуючи синець від ременя і слід від но...
Суспільство
Міхеіл Саакашвілі вирішив повернутися в Україну вже у найближчі дні. Про це УНН стало відомо з власних джерел. Очікується приліт Саакашвілі у середу, 29 травня. Раніше Міхеіл Саакашвілі заявив, що планує повернутися в Україну адже вважає Київ та Одесу своїм другим домом. Він також заявив, що хоче поновити українське громадянство. Його адвокат вже передав відповідне звернення до Адміністрації Президента України. Додамо, що Михайлу Саакашвілі відповідно до у...
Влада
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про невідкладні заходи щодо подолання наслідків НС природного характеру в Закарпатській та Івано-Франківській областях. Про це повідомляє прес-служба глави держави. Згідно з указом, Кабмін повинен невідкладно забезпечити належну координацію та взаємодію центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань подолання наслідків НС, посилення контролю над реалізацією зах...
Суспільство
Священики ПЦУ не можуть брати участь у виборах до Ради, але з благословення архієрея можуть балотуватися до міських або селищних рад – Епіфаній. Синод Православної церкви України заборонив архієреям і клірикам висувати свої кандидатури на вибори до Верховної Ради, які відбудуться 21 липня. Митрополит Епіфаній пояснив, що заборона стосується і тих, хто хоче балотуватись на посади місцевого самоврядування, де передбачене прийняття на постійну роботу. Водноча...
Суспільство
В Україні різниця в оплаті праці оловіків і жінок становить 25%. Про це розповіла заступниця міністра соціальної політики Олександра Чуркіна. У прес-службі відомства повідомили, що для боротьби з цією проблемою в Україні прийняли низку законів, а також ратифікували конвенцію Міжнародної організації праці. Зазначається, що Україна готується до вступу в Міжнародну коаліцію за рівну оплату праці — міжнародного об'єднання, до складу якого входять як уряди краї...
Суспільство
Упродовж 2018 року в Івано-Франківській області зареєстровали 12,5 тис. пологів, з яких 157 – закінчились народженням двійняток та одні – трійнею. Загалом минулого року в області народились 12,6 тис. немовлят, що на 781 немовля менше, ніж у попередньому році, повідомляють в Головному управлінні статистики області. У загальній кількості переважають хлопчики: їх народилося 6,5 тис. (52% від загальної кількості живонароджених), дівчат – 6,1 тис. (48%). Отже,...
Пограбування року
Пограбування, яке зайняло у зловмисників лише 3 хвилини, завдало шкоди офісу “Європошти” на майже 1,5 млн грн.. В ніч з 23 на 24 травня близько 4 години ранку в Івано-Франківську зловмисники здійснили пограбування офісу “Європошти”, розташованого за адресою вул. Вовчинецька, 9. Зловмисники підігнали автомобіль до офісу пошти, розташованого на першому поверсі, прикріпили трос та зірвали грати з вікна установи. Потім, запаливши димові шашки, злочинці проникл...
Суспільство
8 червня у Івано-Франківську відбудеться фестиваль освітніх інновацій «Освітній хайп»  для презентації проектів культурного та соціального напрямків учасників освітнього проекту «Відкривай Україну», повідомляють організатори. Проект «Відкривай Україну» четвертий рік навчає школярів 7-11 класів змінювати міста. Участь у проекті бере молодь від Щастя до Хуста, від Броварів до Татарбунарів. Конкурсантів у форматі квесту навчають виявляти проблемні сфери малої...