Місце, де зустрічаються українці в Америці

Читайте всі історії з "Щоденника "вимушеного" емігранта"

Сьогодні вже почалася справжня осінь. Дощ ллє весь день. І холод, такий нестерпний холод після спеки... Наче, після міцних обіймів, тебе наступної миті щосили відштовхують. Нью-Йорк. Він такий. Раптове місто. Несподіване.

Субота. Сьогодні у мене наче вихідний. Чому «наче», бо щохвилини може надійти повідомлення з пропозицією якоїсь роботи, на яку, я, звісно, погоджуся. А поки – тиша. Тиша і дощ.

Люди огортаються покривалами одягу, дістають гумові чоботи... Є трохи часу на Фейсбук. В стрічці новин з дому хтось пише, що якась жінка у Франківську при 18+ одягнула шубу. Усміхаюся про себе. Оце проблеми в людей. Проблеми проблем людей, які живуть собі паралельно і чомусь стають причиною публікацій у Фейсбук людей інших, геть не пов’язаних з їхнім життям. Такі кумедні. Невже так важливо, що вона одягнула і коли, якщо їй так комфортно?

Де живуть українці в Америці?

Перевернута реальність. Життя, прожиті за когось. Як же звідси усе по-іншому… Сприймається, виглядає...Черговий контраст цієї дійсності. Нікому ні до кого нема справи. Виходь на вулицю хоч голий. Головне, не спричинюй шкоди іншому. І з одного боку, бракує часом оцих наших українських «посиденьок», задушевних розмов до ранку, вникання в життя ближнього, його аналізу, розкладу на складові, з намаганням розібратися, чому все відбувається саме так, а не інакше…

Нікому ні до кого нема справи. Виходь на вулицю хоч голий. Головне, не спричинюй шкоди іншому.

А з іншого боку… В цьому завжди є небезпека зайти надто далеко. Не помітити, як в намаганні допомогти комусь розібратися з його життям, перебрати на себе роль своєрідного цензора і знавця як краще. А хіба хтось знає як воно – краще… От тому, в цьому плані, Нью-Йорк з його осібністю, зосередженістю на собі самому, часом здається комфортнішим. Хоча, звісно, в усьому має бути здорова межа.

А в Нью-Йорку осінь. Повноправна. Всі такі сонні. Кожен поспішає до пункту свого призначення. А де той пункт? Кожен думає, що знає. Насправді ж, все таке відносне. Половина життя між землею і «підземеллям». Суцільні вагони. Час, виміряний в секундах.

Франківчанка розповіла, як працювала нянею в Америці

Щодо роботи ніхто так і не написав. Збираюся до церкви. Крім традиційної недільної служби, тут правиться також в суботу ввечері. Для тих, хто в неділю працює.

30 East 7th Street. Українська церква на Манхеттені. В самому серці цього велетенського міста. 

В суботу тут, зазвичай, камерніше. Людей не так багато, в основному діаспорні бабусі з дідусями. Хоча, є і молодь. В неділю людей збирається більше. Майже вся церква стає заповненою. Служба правиться українською. Є англомовна в неділю по обіді. Тихо пробираюся між рядами, сідаю попереду. Тут тихо і просторо, велично і красиво. Тут починаєш чути себе. Я не ідеалізую.  Звісно, як і кожна людська структура, церква тут теж має свої умовності, нюанси… Свої громади, товариства і багато речей, за які у нас уже б розсипалися злісними коментами у Фейсбуках і на різних громадських майданчиках. Нам же їсти не дай, а лиш залиш можливість покритикувати, звинуватити, напасти... І так, мені теж багато чого не подобається. Мені теж часом ріже очі надмірне вишиванництво, що тут у особливому фаворі, бо кожен наввипередки намагається перевершити один одного в любові до України, яка, в той же час, залишається з іншого боку реальності. 

Перші 50 доларів, зароблені в Америці

Кожен наввипередки намагається перевершити один одного в любові до України, яка, в той же час, залишається з іншого боку реальності.

Але мені байдуже. На такі речі, зазвичай, звертаєш увагу, коли більше не маєш на що. Та й, зрештою, за кілька місяців, що я в Нью-Йорку і сюди ходжу, ніхто ще не змусив мене записатися до жодної парафії. Я приходжу до Нього. І мені тут добре. Приходжу, часто поспавши всього кілька годин. Приходжу, коли маю час. Невиспана, виснажена, втомлена. І Він приймає будь-яку. В вишиванці чи без, в складі парафії чи саму по собі. «Прийдіть до мене усі струджені і Я Вас заспокою». І Він заспокоює. Тихо сідає поруч на лавці і мовчить зі мною, розуміючи все без слів. А виходжу звідти і знов хочу перевертати гори!

Я ніколи не забуду свого першого візиту сюди. Загублена серед цього шаленого міста…До кінця ще не могла опанувати де я, що зі мною відбувається... Цей ритм, що полонить своєю швидкістю, не даючи ані секунди, щоб розслабитися... І тут враз, серед цього неперервного хаосу людей, машин (людей-машин?) я прийшла «додому». Ніби до острівка чогось свого і рідного серед цього велетенського чужого міста. Я ніколи не забуду, як проплакала всю службу. Сльози самі лилися з мене. А, разом з ними, кудись зникали всі тривоги. Я вдома. Він зі мною. Все буде добре.


Вібрує телефон. Мама трирічної дівчинки. Кличе на завтра до малої. Усе по колу. Робота, дім, випадковий вихідний, неплановане «go out»…Словом, усе як завжди.
Вже стемніло. Вечір лягає на це місто так само несподівано і раптово як осінь. Нью-Йорк не стишує свого звичного темпу. У вечірньому хаосі тримаю курс на метро. Холод настирливо пробирається крізь защепнуті гудзики пальто, наче, хоче дошукатись не лиша тіла, а заглянути глибше, в саму душу.

Листками крутяться дні. Осінніми, календарними, блокнотними…Осінь накладається на життя. Чи життя на осінь(?). Моє в Нью-Йорку. Його в мені.

Дні перегортаються місяцями... Топляться в океанівських хвилях, крадуть час на думки, змушують цінувати секунди, коли вони таки з’являються. Життя вміщується в зупинках між станціями, розчиняється в вагонах метро. 18th st – 9 avenue – 42 st Times Square... Час виходити. Вибігати. Вилітати. Людська хвиля несе тебе стрімголов все тими ж вулицями, які, в той же час, згідно моєї особистої теорії нью-йоркських парадоксів, щодня, щосекунди інакші в своїй однаковості. День-ніч-ніч-день. «Stand clear of the closing doors, please». Як запис на плівці у твоїй голові. Ти чуєш цю фразу десятки разів на день. Двері зачиняються, відчиняються, обмінюються людьми... Сотнями, десятками, мільйонами... Люди обмінюються поглядами, посмішками, жестами. З’являються і зникають, залишаються і стираються з пам’яті. Такі чужі. Вони усі враз стають тобі рідними. Бо усі, як і ти. Гості цього міста, гості цього життя. Навіть ті, які вважають себе його господарями. Навіть ті, які думають, що усе на світі знають. Нічого вони не знають. Бо ніколи з впевненістю не можна стверджувати, де опинишся наступної миті. Франківськ – Нью-Йорк…Сьогодні тут,  завтра – там... І все, що ти маєш зараз – цю мить. Цю осінь, цей холод, цю зупинку. Напевне, вона і є життям.

Івано-Франківськ новиниІвано-Франківська українськацерквавАмериці
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
329 переглядів в лютому
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
14 лютого, з ініціативи управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій облдержадміністрації, відбулась зустріч із представниками національних природних парків. Зокрема, на захід прибули представники таких НПП: «Галицький», «Карпатський», «Верховинський», регіонального ландшафтного парку «Дністровський», профільних громадських організацій, зокрема, ІФРФ «Карпатські стежки», «Територія Карпат», «Гірський рятувальний центр», «Т...
Суспільство
На Прикарпатті незаконно передали у приватну власність земельну ділянку водного фонду. Впродовж серпня-вересня минулого року прокуратура області опрацювала інформацію органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з приводу правомірності виділення й використання земель водного фонду. Також скерувала з цього питання місцевим прокурорам лист-орієнтування, пише Місто Про це повідомили в прес-службі прокуратури Івано-Франківської області. За результатами...
Драмтеатр відтепер національний
Відзнаку керівнику театру Ростиславу Держипільському вручив особисто Президент Петро Порошенко. Петро Порошенко підписав указ Президента України про надання Драмтеатру статусу національного, пишуть Версії. “Я дякую Богові, бо нічого не робиться без його волі. Дякую всім тим, без кого не могла б творитися історія Драматичного театру. Всім низький уклін і браво. Дякую глядачам”, – відзначив Ростислав Держипільський. Івано-Франківський академічний обласний му...
Сонячна електростанція на Прикарпатті
У селі Торговиці, Івано-Франківської області, на вулиці Шевченка встановлять сонячну електростанцію. Про це передає pobudovano.com.ua. Земельну ділянку площею 14,3 га та дозвіл на будівельні роботи отримало ТОВ “Хутіренергоінвест” (м.Івано-Франківськ). За даними ЄДРПОУ, засновниками ТОВ “Хутіренергоінвест” є жителька Угорників Івано-Франківської міської ради Шарабуряк Катерина Юріївна, житель с. Драгомирчан Кавлак Василь Миколайович та жителька Івано-Франк...
Нагородження поета
Сьогодні, 18 лютого, в Івано-Франківську відбулася презентація монографії Ольги Деркачової «Між мовчанням і світом:Лірика Богдана Томенчука. Сфери буття». Під час презентації обговорили також творчість самого Томенчука – прикарпатського поета та публіциста. “Треба мати сміливість, щоб проаналізувати сучасного поета, але авторка знайшла правильну ноту. Також я сказав Томенчуку, що великого поета роблять великі читачі», – сказав літератор Євген Баран. Під ча...
Відновлення костелу в Городенці
Голова Городенківської районної державної адміністрації Ярослав Левкун прийняв делегацію вірмен в Україні, яку організував редактор альманаху "Ямгорів" Володимир Никифорук. У ході зустрічі йшлося  про залучення вірменської громади України до відновлення Вірменського костелу в Городенці, пишуть Версії з посиланням на  Городенківську РДА. Нагадаємо, що восени,  з ініціативи народного депутата України Анатолія Матвієнка  відбулась його зустріч  з власниками ...
Небезпека на льоду
Вчора, 17 лютого, черговою зміною Івано-Франківської рятувально-водолазної станції в Івано-Франківську на міському озері було здійснено рейд, під час якого проведено заміри товщини льоду, який становить від 8 до 12 см. Крига місцями є крихка та небезпечна. 27 осіб не допустили на озеро . З ними проведено профілактичні бесіди щодо дотримання Правил охорони життя людей на водних об’єктах в зимовий період. Не допущено до відпочинку 5 дітей (вік 5-12 років), я...
Кримінал
Працівники Долинського відділення поліції встановили особу зловмисниці, яка викрала з помешкання місцевого жителя чималу суму у гривнях та іноземній валюті. До поліцейських за допомогою звернувся 33-річний мешканець району. Чоловік повідомив, що з його будинку невідомі викрали 15 200 гривень та 100 доларів США. Правоохоронці упродовж години затримали підозрювану у вчиненні крадіжки. Нею виявилась 56-річна жінка неслов’янської зовнішності, мешканка цього ж...
Звільнення з квартирного полону
Вчора, 17 лютого,  у Івано-Франківську, по вулиці Мазепи, знадобилась допомога місцевих надзвичайників. Працівниками Державної пожежно-рятувальної частини - 1 міста Івано-Франківськ проведено заходи по відчиненню вхідних дверей квартири на 4-му поверсі житлового будинку, в середині якої через несправність вхідного замку були заблоковані власниця та її дочка з племінницею. Читайте також: В одному з франківських кафе поліцейські охорони затримали двох хуліга...