Як живуть карпатські метеорологи на найвищій метеостанції в Україні. ФОТОРЕПОРТАЖ

Працівники найвисокогірнішої сніголавинної метеостанції України, що на полонині Пожижевська (Івано-Франківщини) кожні три години фіксують зміни погоди.

На висоті 1450 метрів над рівнем моря, майже у цілковитій ізоляції від суспільства, тижнями живуть метеорологи. Щосереди з Яремче п’ятеро працівників вирушають УАЗОМ на тижневу вахту. Із собою беруть запас продуктів та змінний одяг.

Добиратися на Пожижевську непросто. За півтори години з Яремче доїжджають лише до ворохтянської турбази «Заросляк», звідти повертають ліворуч від популярної стежки на Говерлу, оминають місток, каплицю та далі пішки серпантином піднімаються вгору. Улітку до станції можна доїхати машиною, узимку та навесні — зась. Живуть та працюють метеорологи у добротному кам’яному будиночку. За 50 метрів від оселі — закрита обгороджена металевою сіткою територія з багатьма чудернацькими приладами. Це метеомайданчик. Сюди щотригодини виходять метеорологи, аби записати дані з приладів.

pozyzewska (1)

Начальник сніголавинної метеостанції Пожижевська Михайло Довганюк біля метеомайданчика

«Буду показувати, наше вимірювальне господарство, — жартома каже начальник станції Михайло Довганюк, та  підходить до двох білих дощатих споруд на високій ніжці. — Це психометрична будка, в ній — різні термометри. Наприклад, аби зафіксувати найнижчу температуру за добу використовуємо скляний спир­товий термометр, а для визначення найви­щої температури є скляний ртутний термо­метр, схожий на медичний. Списуємо з них дані у спеціальну книжку».  У другій будці на термометри приглядатися не треба. Там все фіксують самописці. «Ось прилади, що також контролюють вологість і температуру — термограф та гігрограф, — наочно демонструє  все пан Михайло. — У них є годинниковий механізм, через нього за певний проміжок часу приводиться в рух перо-самописець, яким на  стрічку, наносяться відмітки. Це своєрідна крива зміни вологості й температури». Метеорологи знімають стрічку та в робочому кабінеті за мить розшифровують і переводять нанесені пером штрихи в цифри, за якими можна зрозуміти, як за три години міняється вологість і температура.

pozyzewska (5)

У робочому кабінет метеорологів на Пожижевській

«А ось цим ми вітер міряємо, — мовить начальник станції та підводить мене до спереду схожого на вітряк, а ззаду на малий літачок, приладу. — Це анеморумбометр, він показує напрям та швидкість вітру. Усередині приладу є датчик, й інформація з нього надходить на табло, що знаходиться в робочому кабінеті, лише встигай дивитися та записувати звідки віє: зі Сходу чи з Півдня і скільки метрів за секунду».

pozyzewska (7) pozyzewska (8)

Метеомайданчик на Пожижевській навесні

Записані дані з приладів, на метеомайданчику, інформацію з самописців й табло про зміну температури, тиску повітря, сили і швидкості  вітру, хмарності тощо укладають у спеціальні синоптичні телеграми та через кожні три години передають в Київський гідрометеоцентр.

pozyzewska (9)

Будиночок метеорологів на Пожижевській взимку

pozyzewska (10)

Метеомайданчик на Пожижевській взимку

«Самі ми погоду не прогнозуємо, це роблять у столиці, — каже Михайло Васильович. — Там синоптики збирають дані з усіх метеостанцій та складають карту прогнозів для всієї України. На основі цієї карти пишуть прогноз погоди в Інтернеті, розповідають по радіо й телевізорі. Дані з Пожижевської часто змінюються. Ось бувають різкі перепади тиску. Якщо тиск понижується, це означає, що слід чекати вітряної погоди, або дощів. А різке пониження чи підвищення температури — провісники наближення холодного або теплого циклонів». Окрім столиці, карпатські метеорологи відсилають дані до Івано-Франківська, де складають місцевий прогноз. Михайло Довганюк хвалиться, що їхні дані настільки точні, що за ними до 95 відсотків прогнозів погоди у високогір’ї Карпат справджуються.

pozyzewska (4)

Один із приладів метеомайданчика, ззовні схожий на глобус

pozyzewska (11)

Метеорологи знімають показники на метеомайданчику 

pozyzewska (15)

Психометрична будка, в ній є різні термометри

Але найголовніше завдання працівників Пожижевської — вивчення і передбачення лавин. Власне й станція називається сніголавинна. Роблять це лише взимку, яка тут триває п’ять (!) місяців.  Займаються передбаченням лавин дослідники снігу — гліціологи. Через кожні п’ять днів  вони виходять у  певні місця в гори,  викопують ями-шурфи. У ямах вимірюють висоту білого покриву, дивляться та описують який це сніг: твердий, крихкий, грубо чи дрібнозернистий, липкий, вологий, оглядаючи чи є снігові та льодові корки, вимірюють температуру в різних шарах снігу тощо. 

«На основі цього й  прогнозують сходження лавин, — пояснює пан Михайло. Ось коли випадає 100 міліметрів опадів та є 30 сантиметрів снігу — вірна ознака — буде лавина». 

pozyzewska (12) pozyzewska (13)

Вид на метеостанцію взимку

Фото з архіву івано-франківського центру гідрометеорології та з архіву Михайла Мазура

pozyzewska (14)

За 50 метрів від будиночка метеорологів — закрита обгороджена металевою сіткою територія з багатьма чудернацькими приладами. Це метеомайданчик. Сюди щотригодини виходять метеорологи, аби записати дані з приладів

Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Актуальність
0/12
Викладення
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку