Сьогодні відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. В Україні ситуація з захворюванням стабілізувалась. Здебільшого ВІЛ діагностують у людей 50+. Такі дані наводять фахівці головного київського пункту, де можна безкоштовно зробити тест.
Міфи про інфікування
Багато людей бояться заразитися при тестуванні, переливанні крові, манікюрі. Наспрвді ж ризики в таких випадках мінімальні, розповідає координатор програм профілактики й тестуванні на ВІЛ Юлія Квасневська.
"Взагалі, випадків зараження через медичні маніпуляції в Україні з 1987 року було зафіксовано аж 17.Через манікюр це неможливо. При манікюрі не відбувається глибокого проникнення під шкірні покриви, - говорить жінка. - Небезпеку несуть пірсинг і татуаж, але тільки в разі якихось кустарних методів. Якщо ви прийшли в салон, то така ймовірність мінімальна. Офіційно жодного випадку зараження після пірсингу або тату не було зафіксовано".
Вона додає, що досі люди бояться їсти з ВІЛ-інфікованим з одного посуду або ходити в туалет. Ці міфи ще дуже сильні. Окремі страхи - це заразитися через шприци у кінотеатрах і маршрутках.
Терапія
Антивірусна терапія з'явилася в Україні в нульових і з тих пір кількість шляхів передачі ВІЛ-інфекції скоротилося.
Наприклад, зараз, ймовірність передачі ВІЛ від матері до дитини, якщо мати приймає терапію, становить всього 4% - хоча раніше це було 25-30%, розповідає Квасневська.
Терапія також знижує ризик передачі ВІЛ статевим шляхом - оскільки вона пригнічує вірус, він стає пасивним, а для того, щоб заразити іншу людину, вірус повинен бути активним.
Попри це, основні шляхи зараження - це все ж незахищений секс. Особливо згвалтування, яких останнім часом побільшало. Трапляються й випадки, коли гвалтують чоловіків.
Юлія Квасневська додає, що є певна градація ризиків. Оральний секс вважається менш небезпечним, потім йде вагінальний секс, а найбільш небезпечний анальний секс з проникненням. Саме тому в групу ризику завжди входять геї.
Відмова від терапії
"Людина взагалі завжди не хоче лікуватися. Пацієнти з ВІЛ-інфекцією в цьому плані нічим не відрізняються, - розповідає медичний директор пункту Ярослава Лопатіна. - У них ще накладається чинник стигматизації суспільства, самостігматізаціі. Найчастіше, вони не вірять в інфекцію".
Є й така форма несприйняття діагнозу як "торги з вірусом": наприклад, людина вживала наркотики. І ось вона собі говорить: все, я перестану приймати наркотики, буду вести здоровий спосіб життя, стрибати в ополонку і пити вітаміни. Це через те, що в суспільстві склалася думка, що ВІЛ - це хвороба поганих людей.
Для того, щоб умовити людини приймати терапію, доводиться використовувати шок-контент - наприклад, докладно розповідати, що чекає людини в майбутньому. Але є ще одна проблема - це внутрішній страх перед таблетками.
"Коли у вас ВІЛ, ви повинні розуміти, що ви можете дожити до 80 років і побачити, як одружуються ваші внуки, а можете не побачити, як зростуть ваші діти", - додає Юлія Квасневська.
Терапія - це до кінця. Але коли настане цей кінець - ви вибираєте самі.
Джерело. Українська правда
Читайте також:
Щороку в Івано-Франківську фіксують 50 випадків інфікування ВІЛ СНІД
