Полігони, де проходить утилізація нетоксичних помірно небезпечних відходів (3-4 клас), – це специфічні території розміром до кількох десятків гектар, що спеціально облаштовані для захоронення на них відходів після попередньої очистки або таких, що не становлять загрози суспільству та природі. Полігон може мати вигляд спеціально поглибленого котловану глибиною близько 10 м, дно якого застеляють протифільтраційним екраном – плівкою в декілька шарів. Це необхідно для того, щоб небезпечний фільтрат не просочувався у ґрунтові води. Для контролю останніх розробляють спеціальні колодязі для забору ґрунтових вод на аналіз.

Полігон зазвичай облагороджують санітарно-захисними зонами, лісосмугами. Після того, як полігон повністю заповниться відходами, його закривають тим же непросочувальним матеріалом – плівкою і засипають місцевим ґрунтом, на якому у подальшому вирощується рослинність. На цьому дія полігону завершується. Однак нинішня ситуація як з ТПВ (твердими побутовими відходами), так і з промисловими, небезпечними значною мірою ускладнюється низкою невирішених питань, а саме:

-         Відсутність фінансування сфери утилізація відходів та поводження з відходами. На державному рівні просто немає програм та організацій, які б безкоштовно займалися б прийомом від громадян небезпечних речовин, наприклад: ртутні термометри, відпрацьовані лампи, кінескопні телевізори та старі побутові прилади, техніка, комп’ютери;

-         Недосконала, вірніше  майже відсутня, система збору вторинної сировини – макулатури, скла, гуми, ПЕТ, відходів металу, деревини, тощо. До того ж недостатнє сортування відходів на початковому етапі, низька вартість вторинної сировини, що приймається від населення;

-         Систематичні й дуже грубі порушення правил поводження з небезпечними відходами, недобросовісна робота деяких фірм-збирачів, які не цінують свою Ліцензію на дану діяльність;

-         Відсутність або недостатня кількість працюючих запущених технологій та заводів з переробки, знешкодження, оброблення, спалювання, утилізації відходів, вторсировини;

-         Переповненість полігонів, утворення несанкціонованих звалищ на полігонах покинутих заводів, промислових площадках.

Однак вихід все ж є: варто активно співпрацювати з фірмами, які мають Ліцензію на роботу з небезпечними відходами, перевіряти дію даної Ліцензії на сайті Міністерства екології час від часу у підрядного підприємства, яке забирає відходи, уважно читати умови Договорів з такими фірмами та вчасно одержувати від них акти надання подібних послуг, які просить продемонструвати будь-яка інспекція, перевірка, податкова.

Тільки повне додержання екологічного законодавства та робота з законослухняними фірмами, які працюють у сфері «утилізація», які підтверджують свою діяльність усіма дозвільними документами, може бути запорукою показової співпраці суб’єкта господарської діяльності, яке продукує час від часу небезпечні відходи, та першочергової ланки утилізації – компанії, що надає послуги збирання, перевезення, зберігання відходів для подальшої утилізації.