Молодь Гуцульщини бере участь в наукових дослідженнях

«Знання швидко старіють. Вихід один – випускник школи повинен володіти науковим мисленням - єдиним для всіх наук» - під таким гаслом у Верховинському коледжі туризму і готельного господарства ДВНЗ «Прикарпатський національний університет» відбулася наукова конференція «Природа й екологія українських Карпат та традиції, культура і мистецтво Гуцульщини як важливі ресурси розвитку туризму в Україні».

Цей захід проходив у рамках співпраці коледжу, філії «Гуцульщина» НДІ українознавства Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України та національного природного парку «Верховинський».

Під керівництвом старшого наукового співробітника кандидата фізико- математичних наук Івана Зеленчука студенти  провели велику дослідницько-пошукову роботу матеріалів етнографічного, мистецького еколого – природничого характеру  на територіях Верховинського, Косівського, Коломийського та Надвірнянського районів. Метою таких досліджень було збереження гуцульської культури від "розмивання" та "розчинення" у сучасному глобалізованому світі, висвітлення долі та  творчого доробку людей, які примножили славу   Гуцульщини, зупинення руйнації традиційної гірської флори і фауни.

Як відзначалося,  за останній рік багато зроблено  для збереження середовища існування та відтворення фауни. Передовсім, створено сприятливі умови для проживання диких тварин та збільшення їх чисельності в природному середовищі, а також забезпечення раціонального використання фауни і належну охорону угідь.  За даними  служби  державної охорони НПП «Верховинський»,  особливої уваги потребують нині олені, козулі, кабани, ведмеді, яких налічується на території парку відповідно 35, 29, 37, 11 штук. Для підвищення чисельності цих тварин здійснюється комплекс біотехнічних заходів за двома основними напрямками: забезпечення якісного покращення територій та поліпшення кормових і захисних властивостей угідь. Добування корму – головне заняття диких тварин, на яке вони витрачають 90 % свого часу. 

Учасники конференції вирішили  ширше залучати до цієї важливої природоохороної справи молодих людей. «Бо тільки широке залучення енергійної, активної, освіченої молоді в поєднанні з віковим, глибинним потенціалом гуцульської мудрості допоможе зберегти неповторний колорит нашого краю і разом з цим будуть збережені вагомі ресурси для рекреаційної діяльності в майбутньому»,- сказала інженер з охорони тваринного світу