Що знайшли в розкопках івано-франківські археологи. ФОТО, ВІДЕО

Археологічні дослідження останніх років істотно розширили знання про найдавніший період історії Івано-Франківська. Зокрема, в останнє десятиріччя науковці та проектанти Івано-Франківська детально вивчили роль залишків системи фортифікаційних споруд Станиславівської фортеці в структурі історичного середовища міста. Про те, що ж знайшли на місці історичної фортеці розповів архітектор-археолог, лауреат державної премії України Василь Романець.

"Станиславівська фортеця чудово поєднала у собі всі функції міста: військово-оборонну, політико-адміністративну, економічну та релігійну. Зовнішній вигляд середньовічного міста визначали його оборонні стіни, що були невід’ємною частиною архітектурного ансамблю, та адміністративні й культові споруди, які в значній мірі теж мусили бути пристосовані до оборонних дій. Єдиними спорудами, які конструктивно дещо виступали поза межі фортеці, поза межі мурів були міські брами і равеліни", — зазначає Василь Романець.

Обмеженість території міста мурами, у свою чергу вимагала раціонального внутрішнього планування. Міська забудова виступала на тлі оборонних стін і повинна була чітко узгоджуватися з такою структурою. Єдиними спорудами, які конструктивно дещо виступали поза межі фортеці, поза межі мурів були міські брами і равеліни. Вони виконували як оборонну роль, так і роль посередника, що єднав міщан із прилеглими передмістями та дальшим світом. Не випадково в 17 ст. земляні вали переривалися міцними кам’яними брамами, на що звертали увагу іноземні мандрівники. 

За останні декілька років археологи провели немало рятівних розкопів-розвідок, при яких виявили рештки фортифікаційних конструкцій Станиславівської фортеці. Зокрема, при спорудженні будинку на вул. Галицькій 41 та в котлованах при попередніх новобудовах знайдено рештки Галицької брами, оборонний вал фортеці, рів, підмурки мосту Галицької брами, трипільське поселення, кут північно-західного бастіону, елементи конструкцій каналізації фортеці, мур на місці майстерні протесів дерев’яних констуктивів, залишки будівлі дофортечного періоду.

Рештки кам’яних підмурків Галицької брами Станиславівської фортеці складалися з великого рваного каміння, забутованого і пролитого розчином. В окремих місцях проміжки між камінням закладено цеглою. Загальна довжина основи брами становила 15 м., а ширина була близько 10 м. Висота збережених підмурків 3-2,5 м. Їх виявили на материковій площині оборонного рову. Таким чином, підмурки Галицької брами знаходились перед оборонним валом в рові та служили фундаментом під велику два чи триярусну в’їздну оборонну вежу, яка носила назву "Галицька Брама".

 В багатьох місцях прослідковується оборонний вал фортеці шириною разом із підпірними стінками - 13,5 м. Вони складені з великого каміння, які пролиті глиняним розчином, а проміжки закладені цеглою.  Подекуди збереглась і цегляна ізоляційна обкладка стіни в один шар.

й2

При розкопці Галицької Брами було виявлено культурний шар поселення пізнього трипілля. Він залягає на глиняній материковій основі, без будь-яких перехідних і передматерикових прошарків. Культурний шар трипілля засвідчує життя людей на території нашого міста значно раніше до заснування села Заболоття, на території якого збудовано Станиславівську фортецю, а також спростовує прийняту істориками версію про те, що раніше, до заснування с. Заболоття, люди не заселяли територію через заболоченість.

й3

Кут північно-західного бастіону Станиславівської фортеці виявлений при археологічному розкопі в солодовому цеху пивоварні. Під час будівництва цеху пивоварні каземати західного бастіону фортеці вже перестали відігравати фортифікаційну роль, тому їх пристосували для технологічного визрівання пива.

Мур на місці майстерні протесів дерев’яних констуктивів, які виготовляли при будівництві фортеці, знайдено на території варного цеху пивоварні. Потужний, спресований часом, висотою 45 см шар щепи дерева виявлено при дослідженні залишків муру. Мур залитий у фундаментний рів з вертикальними стінками і, напевно, горизонтальним дном.

й4

й5

й6

Залишки будівлі дофортечного періоду на вул. Ринок, 18 виявлено при спорудженні ТзОВ «Легенда-Ф» будинку на вул. Ринок, 18. На віддалі 7‑8 м від західного торця будинку (пл. Ринок, 20), виявлено серію густонабитих дерев’яних паль, над якими простежується шар рваного різноформатного алебастру з домішками річкового каменю – ріняку.

й8

Матеріал підготовлений за "Археологічними дослідженнями Станіславської фортеці" лауреата державної премії України Василя Романця.

Пропонуємо Вам візуалізувати історію закладання міста, переглянувши документальне відео: