Фіксуючи себе за допомогою фотокамери в певні моменти життя протягом останніх 10 років, намагаюсь віднайти справжню ідентичність та зрозуміти процеси, які впливають на її формування; пробую пізнати себе, адже тільки пізнавши себе, можна зрозуміти та пізнати навколишній світ.
Мене, як і багатьох інших людей, завжди цікавило питання Хто Я? Справжня Я? І що я тут роблю? І що означає бути жінкою в певному часі та місці, які це накладає “обмеження” чи навпаки надає “переваги”? Я почала собі задавати ці запитання у підлітковому віці, і вважала, коли стану дорослою, все буде точно ясним і зрозумілим.
Я читала книги, спостерігала за навколишнім світом, час від часу мені здавалось, наче я все зрозуміла і я точно знаю хто я. Ішов час, і я розуміла, що і досі нема відповідей на всі запитання, а якщо з’являються відповіді на одні запитання, виникають інші...
Виростаючи в маленькому провінційному містечку, якому притаманна певна філософія, зростаючи в час розпаду Радянського Союзу та формування незалежності України, я спостерігала, як одна ідеологія раптово змінює іншу і люди, які вчора говорили одне, сьогодні заявляли зовсім інше. В дитинсті це мене часто заплутувало, і я швидко зрозуміла, шо певна театральна гра, в яку всі грали (грають) стала своєрідним маскародом і водночас способом виживання, захисним механізмом.
Бути собою можна було, але тільки серед певних людей, яким ти довіряєш, а в іншій час треба було просто грати, притворятись наче ти інший. Та інколи це спричиняло плутанину в голові і зовсім не допомагало зрозуміти а хто ж ти, справжній ти?
Живучи в полоні стереотипів, під свідомим чи несвідомим впливом реклам, телебачення, Інтернету, буває тяжко розділити чи рішення прийняте саме тобою чи ні, чи ти є справжня чи ні, чи ти керуєш своєю поведінкою чи піддаєшся чужим умілим маніпуляціям. Порівняння з іншими стало вже нормою, і все важче і важче не втратити себе, власну ідентичність.
Для мене фотокамера стала одним із знаряддям дослідження власної ідентичності, а фотознімки фіксацією пошуку себе, заглиблення у власний світ, де немає меж між нормою та божевіллям, грою та справжністю, де не потрібні ніякі межі....
Даний проект – пошуки власної ідентичності, пошуки відповідей на запитання, пошуки, що і досі тривають....
Маріанна ГЛИНСЬКА
Освіта
2001–2006 – магістратура, англійська мова та література, факультет романо-германської філології, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, Івано-Франківськ
2009–2012 – школа мистецтв, магістратура, Техаський університет, Лаббок, Техас, США
2012–2014 – Інститут післядипломної освіти, ПНУ ім. В. Стефаника, спеціальність «Практична психологія»
2014–2015 – сертифікат про закінчення курсів: «Арт-терапія у роботі практичного психолога»
Виставки
2019 – «Індивідуальні артикуляції» Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, Луцьк
2018 – «Жінки очима жінок», фіналіст Міжнародного фотографічного конкурсу
2018 – «Правдивий портрет», виставка фотогафій, Жешув, Польща
2018 – «Блукаючи передмістям Парижа» і «Люди в Парижі», фото-есе, міжнародне онлайн-видання Private
2018 – Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Порто Франко», Палац Потоцьких, Івано-Франківськ
2017 – «Чеч. Індивідуальні артикуляції», Татарів та Івано-Франківськ
2017 – «Архетип тіні» персональна виставка, офіс Фулбрайта, м. Київ
2017 – «Інший бік Раю», Київ, America House
2017 – «Анонімно: Трансгресія, Трансформація, Сепарація», колективний гепенінг під час Міжнародного фестивалю Порто Франко, Івано-Франківськ
2017 – «Тіні та відображення», україно-польська фотовиставка, Івано-Франківськ, Жешув, Польща
2017 – «Спочатку було яблуко», фестиваль, Пирятин
2016 – «Міфи та міфологія», Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Порто Франко», Івано-Франківськ
2016 – «Ленін і Я», онлайн-виставка у Фейсбуці; публікація однойменного есе в міжнародному онлайн-видавництві Private
2015 – «Трансформовані моменти походження», міжнародна виставка, Івано-Франківськ, Чернівці
2015 – «За занавісом Шенгену», міжнародна виставка, Дрезден, Німеччина
2014 – «Гуцули», Дрезден, Німеччина
2013 – «FLASH», персональна, Івано-Франківськ, Україна
2012 – «Доказ», персональна, Лаббок, Техас, США
2012 – публікація у книзі «Одне життя»
2011 – фіналіст виставки «Історія зображенням»
2011 – премія на міжнародному конкурсі «Найкращий кадр»
2010 – почесна згадка в премії Поллокс, (портрет)
2010 – участь у творчому проекті м. Атланти, Джорджія, США
2010 – фіналіст премії ім. Джулії Маргарет для жінок-фотографів
2010 – фіналіст Aqueducte 2010, Іспанія
2009 – проект 30, Страх III, онлайн-конкурс, фіналіст
2008 – фіналіст XXXV Trofeo Gipuzkoa Internacional, Іспанія
2008 – «Химерії», арт-кафе клуб «Химера», Івано-Франківськ
2007 – фіналіст Trierenberg Супер Circuit, Австрія
2006 – «Без назви», персональна, художній музей, Івано-Франківськ
Мене, як і багатьох інших людей, завжди цікавило питання Хто Я? Справжня Я? І що я тут роблю? І що означає бути жінкою в певному часі та місці, які це накладає “обмеження” чи навпаки надає “переваги”? Я почала собі задавати ці запитання у підлітковому віці, і вважала, коли стану дорослою, все буде точно ясним і зрозумілим.
Я читала книги, спостерігала за навколишнім світом, час від часу мені здавалось, наче я все зрозуміла і я точно знаю хто я. Ішов час, і я розуміла, що і досі нема відповідей на всі запитання, а якщо з’являються відповіді на одні запитання, виникають інші...
Виростаючи в маленькому провінційному містечку, якому притаманна певна філософія, зростаючи в час розпаду Радянського Союзу та формування незалежності України, я спостерігала, як одна ідеологія раптово змінює іншу і люди, які вчора говорили одне, сьогодні заявляли зовсім інше. В дитинсті це мене часто заплутувало, і я швидко зрозуміла, шо певна театральна гра, в яку всі грали (грають) стала своєрідним маскародом і водночас способом виживання, захисним механізмом.
Бути собою можна було, але тільки серед певних людей, яким ти довіряєш, а в іншій час треба було просто грати, притворятись наче ти інший. Та інколи це спричиняло плутанину в голові і зовсім не допомагало зрозуміти а хто ж ти, справжній ти?
Живучи в полоні стереотипів, під свідомим чи несвідомим впливом реклам, телебачення, Інтернету, буває тяжко розділити чи рішення прийняте саме тобою чи ні, чи ти є справжня чи ні, чи ти керуєш своєю поведінкою чи піддаєшся чужим умілим маніпуляціям. Порівняння з іншими стало вже нормою, і все важче і важче не втратити себе, власну ідентичність.
Для мене фотокамера стала одним із знаряддям дослідження власної ідентичності, а фотознімки фіксацією пошуку себе, заглиблення у власний світ, де немає меж між нормою та божевіллям, грою та справжністю, де не потрібні ніякі межі....
Даний проект – пошуки власної ідентичності, пошуки відповідей на запитання, пошуки, що і досі тривають....
Маріанна ГЛИНСЬКА
Освіта
2001–2006 – магістратура, англійська мова та література, факультет романо-германської філології, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, Івано-Франківськ
2009–2012 – школа мистецтв, магістратура, Техаський університет, Лаббок, Техас, США
2012–2014 – Інститут післядипломної освіти, ПНУ ім. В. Стефаника, спеціальність «Практична психологія»
2014–2015 – сертифікат про закінчення курсів: «Арт-терапія у роботі практичного психолога»
Виставки
2019 – «Індивідуальні артикуляції» Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, Луцьк
2018 – «Жінки очима жінок», фіналіст Міжнародного фотографічного конкурсу
2018 – «Правдивий портрет», виставка фотогафій, Жешув, Польща
2018 – «Блукаючи передмістям Парижа» і «Люди в Парижі», фото-есе, міжнародне онлайн-видання Private
2018 – Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Порто Франко», Палац Потоцьких, Івано-Франківськ
2017 – «Чеч. Індивідуальні артикуляції», Татарів та Івано-Франківськ
2017 – «Архетип тіні» персональна виставка, офіс Фулбрайта, м. Київ
2017 – «Інший бік Раю», Київ, America House
2017 – «Анонімно: Трансгресія, Трансформація, Сепарація», колективний гепенінг під час Міжнародного фестивалю Порто Франко, Івано-Франківськ
2017 – «Тіні та відображення», україно-польська фотовиставка, Івано-Франківськ, Жешув, Польща
2017 – «Спочатку було яблуко», фестиваль, Пирятин
2016 – «Міфи та міфологія», Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Порто Франко», Івано-Франківськ
2016 – «Ленін і Я», онлайн-виставка у Фейсбуці; публікація однойменного есе в міжнародному онлайн-видавництві Private
2015 – «Трансформовані моменти походження», міжнародна виставка, Івано-Франківськ, Чернівці
2015 – «За занавісом Шенгену», міжнародна виставка, Дрезден, Німеччина
2014 – «Гуцули», Дрезден, Німеччина
2013 – «FLASH», персональна, Івано-Франківськ, Україна
2012 – «Доказ», персональна, Лаббок, Техас, США
2012 – публікація у книзі «Одне життя»
2011 – фіналіст виставки «Історія зображенням»
2011 – премія на міжнародному конкурсі «Найкращий кадр»
2010 – почесна згадка в премії Поллокс, (портрет)
2010 – участь у творчому проекті м. Атланти, Джорджія, США
2010 – фіналіст премії ім. Джулії Маргарет для жінок-фотографів
2010 – фіналіст Aqueducte 2010, Іспанія
2009 – проект 30, Страх III, онлайн-конкурс, фіналіст
2008 – фіналіст XXXV Trofeo Gipuzkoa Internacional, Іспанія
2008 – «Химерії», арт-кафе клуб «Химера», Івано-Франківськ
2007 – фіналіст Trierenberg Супер Circuit, Австрія
2006 – «Без назви», персональна, художній музей, Івано-Франківськ