ВИСТАВКА «Маленькі безлади світу» Аделін Кель
Відкриття за участю Аделін Кель 4 квітня о 16.00
В серії «Маленькі безлади світу», Аделін Кель досліджує відносини з тяглістю часу. Вона показує фрагментацію реального та безлад світу, що є відображенням конфліктних переломів, які існують в наших сучасних суспільствах. Її роботи - це результат одного кадру, без монтажу, постобробки або іншого цифрового редагування, які описують, яким способом підсвідомо наша жива пам'ять фіксує зображення, що перемішуються, трансформуються і створюють сюрреалістичні образи.
EXPOSITION « Petits désordres du monde »
Photographies d’Adeline Keil
Vernissage, en présence de l’artiste, le 4 avril à 16h00
Dans la série « Petits Désordres du Monde », Adeline Keil interroge notre rapport à la temporalité. Elle donne à voir une fragmentation du réel et une mise en désordre du monde qui est le reflet d’une rupture que l’on peut observer dans nos sociétés contemporaines. Ses œuvres, résultat d’une seule prise de vue sans montage post production, ni retouche numérique, décrivent la façon dont nos mémoires vives, d’une manière inconsciente, captent des images qui se mélangent, se transforment et créent des représentations surréalistes.
Відкриття за участю Аделін Кель 4 квітня о 16.00
В серії «Маленькі безлади світу», Аделін Кель досліджує відносини з тяглістю часу. Вона показує фрагментацію реального та безлад світу, що є відображенням конфліктних переломів, які існують в наших сучасних суспільствах. Її роботи - це результат одного кадру, без монтажу, постобробки або іншого цифрового редагування, які описують, яким способом підсвідомо наша жива пам'ять фіксує зображення, що перемішуються, трансформуються і створюють сюрреалістичні образи.
EXPOSITION « Petits désordres du monde »
Photographies d’Adeline Keil
Vernissage, en présence de l’artiste, le 4 avril à 16h00
Dans la série « Petits Désordres du Monde », Adeline Keil interroge notre rapport à la temporalité. Elle donne à voir une fragmentation du réel et une mise en désordre du monde qui est le reflet d’une rupture que l’on peut observer dans nos sociétés contemporaines. Ses œuvres, résultat d’une seule prise de vue sans montage post production, ni retouche numérique, décrivent la façon dont nos mémoires vives, d’une manière inconsciente, captent des images qui se mélangent, se transforment et créent des représentations surréalistes.