Де мій дім?
Що для людини може означати поняття безпеки? Це стан, при якому тобі і твоєму оточенню нічого не загрожує, що дарує відчуття спокою та рівноваги. Можливо такий стан виявляється в кожного по-різному?
Саме в мистецькому виявленні таких почувань народились певні знаки і символи, якими зображують складне і глибоке поняття безпеки.
Спостерігаючи за ними можна зловити себе на тому, що ти справді можеш відчути затишок.
Одним з таких символів - є зображення дому.
З ним пов’язуються спогади про конкретні періоди життя. З ним пов’язуються теплі спогади про таке яскраве і швидкоплинне дитинство. З ним пов’язується прив’язаність до локації, нашарування емоцій на конкретне місце, яке можна знайти на карті. Це місце, де тобі стає добре, безпечно, де ти омоложуєшся, згадуючи минуле, де ти, знімаючи всі маски - стаєш собою. Місце, де твої близькі. Місце, де ти справжній.
Цей дім можна покинути, а можна і втратити через різні обставини. І це не лише матеріальні речі, це маленький світ.
Твій світ. В якому жив саме ти, там твої нагромаджені емоції, почуття, кольори і запахи - яких не забути.
Цей світ, в якому формувалась твоя особистість, де з часом змаліли в твоїх очах ліжка і дверні одвірки. Там, де ти жив і розвивався по-справжньому, шалено і безкомпромісно. Тут - у домі - тільки твому - росли твої близькі. Тут особливо і неповторно світило сонце і дув вітер.
Тільки так, тільки по-особливому...

Тарас Кеб
05.04.1979 Львів,
освіта- ЛНУ ім.Івана Франка, Колегіум польських і українських університетів в Люблені, Українська Акедемія дизайну
Працюю в живописі, графіці, декоративно-прикладному мистецтві та ін. Близька для мене стилістика – примітивізм, арт-брут, наївне мистецтво. Основною тематикою робіт є міф та міфологія, внутрішній світ людини та емоції, процеси творення, особа «художника-самоука», відношення людини та соціуму та інші.