Через вікно у кімнату на верхівці вежі сочилося місячне світло, якого заледве вистачало, аби розгледіти обриси меблів. Проте місцеву жительку це не турбувало.
⠀
Вже не молода ельфійка поспіхом записувала щось на шматку пергаменту. Якби хтось побачив її зосереджений вираз лиця, то одразу б зрозумів — це щось важливе. Але це було зрозуміло й так, адже жінка не витрачала свій час на дурниці вже добру сотню років. Вона була наділена рідкісним даром передбачення, який використовувала на благо живих. Зараз вона записувала таємницю, яка її жахала, адже завдяки цьому знанню ставали зрозуміліші причини того, що відбувалося у світі...
⠀
Ельфійка закінчила послання й клацнувши пальцями підізвала до себе білого ворона, якому вручила згорнутий пергамент. Той недовго чекаючи вилетів у вікно, тож жінці залишалося лише чекати.
⠀
За кілька днів потому до рук правителя королівства потрапив обгорілий шматок паперу, на якому було вкрай важко щось розібрати. Ось ті слова, які залишилися зрозумілими:
⠀
"...се план, який...аманська магія прикликала їх. Вони...сили та вдарять пятнадцятог...цього місяця... руйнації та біль...льки герої, яких ніхто не чекав...допоможуть нам всім. П'ятнадцятого числа цього місяця, пам'ятай...ергова битва..."
⠀
Хоча було незрозуміло, хто саме нападе, проте час нападу відомий. Тож приходьте до Параграфу 15.09, ви знову потрібні цьому світові!
Наші спецпроекти5
Dungeons and Dragons
Рецензія
Афіша
Оголошення
Додати
Фільтри