Олег Коцарев – поет, прозаїк, журналіст поміж Києвом та Харковом. Автор поетичних книжок «Коротке і довге», «ЦІЛОДОБОВО!» (спільно з Богданом-Олегом Горобчуком і Павлом Коробчуком), «Мій перший ніж», «Збіг обставин під Яготином», «Котра година», «Цирк», «Плавні річки» (спільно з Тарасом Прохаськом), «Чорний хліб, білий кит» та книжки малої прози «Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого». Публікувався в літературних часописах і антологіях України, Польщі, Чехії, Росії, Білорусі, Німеччини, Швеції, Бразилії, Ізраїлю, Азербайджану, Словаччини, Литви, США. Співупорядник (разом із Юлією Стахівською) антології «Українська авангардна поезія (1910—1930-ті роки)». Лауреат літературних премій «Смолоскип», «Молоде вино», імені Валер’яна Підмогильного, поетичного фестивалю «Київські лаври», часопису «Кур’єр Кривбасу». Лауреат премії «Метафора» за спільний із Іриною Забіякою переклад віршів чеського поета Івана Верніша. Член ПЕН-клубу. Учасник стипендіальних програм фундацій «Willa Decjusza» (Польща) та «Ventspils house» (Латвія).