Виставка творів живопису та графіки Мирослава Аронця.
Мирослав Аронець, народився 2 березня 1941 року в селі Видинів Снятинського району Івано-Франківської області. Закінчив Київський державний художній інститут, факультет теорії та історії мистецтв (1965), аспірантуру при Інституті мистецтвознавства , фольклору та етнографії АН України (1974).
Вивчаючи історію мистецтв України й світу, отримував знання з рисунку, живопису в майстерні художника І. Штільмана, одного з майстрів ліричного пейзажу України. Крім цього брав уроки графічного мистецтва у художника М. Поповича, ілюстратора прозових творів українських письменників.
Автор п’яти поетичних збірок: «Грані хвиль» (1972), «Криниці вогню» (1982), «Світло різця» (1988), «Верлібр, танка» (2002), «Зоряна кольчуга неба» (2013). Член НСПУ (1984). Лауреат обласної літературної премії ім. В.Стефаника (2003).
Як мистецтвознавець є автором монографії «Д.-Л. Іванцев» (2008), альбомів:
О. Коровай. Живопис (2010), А. Басюк. Скульптура. Живопис (2016), О. Заливаха. Живопис (2016). Автор текстів до альбомів «Художники Прикарпаття» (2002), «Стефанія Сандюк» (2004).
Як художник, працював над оформленням книжки поезії В. Гарвасюка, закарпатських народних казок. В техніці рисунку тушшю, гуашшю відтворював на папері свої поетичні образи.
М. Аронець є ліричною натурою, небайдужою до світу навколо нас. Маючи розвинене образне мислення, він не сторониться складних філософських тем. Алегорія і символізм пронизують серію пропонованих для огляду творів, виконаних у техніці пастелі. Натомість у представлених на виставці олійних роботах переважно відтворені у специфічній авторській манері різні стани природи. Натюрморт, зокрема квіти, є широко представлені у цьогорічній персональній виставці.
М.Аронець відноситься до того типу митців, яких називають творцями. Тому у результатах його праці відчутне вдумливе ставлення до обраної теми, любов до самого процессу творення, пошук шляхів власного самовираження через переживання та роздуми.
Напрочуд влучно про твори митця написав письменник і публіцист Д. Юсип :
«Уміння Мирослава Аронця передати задум картини мелодією кольору випливає передовсім з його надзвичайно тонкого живописного сприйняття навколишнього світу у світлі всього його розмаїття барв, тонів, відтінків і звуків, які чудодійно зливаються в зоресяйній музиці твору, музиці, котра утверджує повноту життя, його невичерпність».