Перкалаба – музичний гурт з Івано-Франківська, що з’явився у далекому 1998 році. Як відомо, назва його походить від гуцульського села, що на межі Франківщини, Чернівецької області та Румунії. Цьогоріч легендарному гурту 20 років, він трохи змінив склад, відтак уже кілька років виступає під назвою Familia Perkalaba. Восьмеро музикантів створюють музику у стилі, яку музиканти самі називають urban-roots, однак навряд чи усе різнобарв’я музичних напрямів і стилів у творчості Familia Perkalaba можна вмістити в одне визначення.

“Наша музика має глибоке гуцульське коріння, однак вона зазнає різноманітних впливів – від балкан-біту до французького хіп-хопу, рутс-реггей чи аргетинського танго вперемішку з болівійським ска, – розповідає Олег Гнатів, більш відомий як Мох, продюсер гурту. – Мультикульти – це те, що залишить цей світ кольоровим при макдональдсовій глобалізації”. 

Музика Familia Perkalaba торкає своєю знайомістю та живістю. Але цей варіант дежа-в’ю зовсім не є постмодерною спробою цитування алюзій. Музика доволі абстрактна, а тексти не переобтяжені смисловими галюцинаціями. Співання слів – чи то любовної ахінеї, чи псевдо-фольклорного соцоптимізму – не те, щоб не має значення, але набирає радше енергетичної, аніж смислової функції, і не тягне на себе ковдри, підпорядковується логіці музики, логіці звуку. Грамотний панк чи раста зробить файну пісню з одного рядка, з яскравого словосполучення. Що ж тоді є цікавим? Драйв! Те, що зветься драйвом. Не зовсім вправне володіння інструментами відходить на концерті на другий план, де музики беруть своє позитивною, задерикуватою енергетикою, що накочує хвилями в зал зі сцени.