Остання іскра життя
Безробітний копірайтер Роберто безуспішно намагається знайти нову роботу. Ходить по співбесідах, нагадує про себе старим друзям, але все безрезультатно. Його дружина намагається підбадьорити і підтримати його, вселити в нього впевненість, хоча це й непросто їй дається. Багато років тому Роберто придумав девіз для рекламної кампанії «Кока-Коли» «іскристе життя» і ця творча удача назавжди залишилася самим головним його досягненням. Але через 25 років після виходу тієї рекламної кампанії це вже не вражає потенційних роботодавців. У родини залишилися якісь заощадження, і незважаючи на чергову невдачу в пошуку роботи, Роберто хоче зробити приємне своїй дружині - побувати з нею в готелі, де вони проводили медовий місяць. Але, коли він прийшов на місце колишнього готелю, виявилося, що тут тепер музей античної архітектури під відкритим небом, на його відкриття зібралося багато преси, екскурсію по музею проводить сам мер міста. Випадково Роберто падає на будмайданчик. Він намагається піднятися, але не може - потилицею він потрапив на величезний металевий штир. Ця подія опиняється в центрі уваги представників ЗМІ. І ось вони, 15 хвилин слави для Роберто. І він намагається вичавити з них по максимуму. Адже, як професіонал, він прекрасно розуміє всю механіку роботи ЗМІ - людина, яка балансує на межі життя і смерті здатний принести чималу вигоду різним телеканалам, рекламникам і т.п. Ще б пак - адже драматична подія потрапила на перші сторінки газет і на телеканали. А Роберто потрібно думати про дружину і про дітей. Синові потрібно вчитися, але на це немає коштів.