В Івано-Франківську, як і в ще 14 містах України та Польщі, відбувся 11-й міжнародний фестиваль «Джаз-Без», щоправда, в нашому місті його провели лише втретє. Допоки філармонія на ремонті, подія перекочувала у затишне приміщення нічного клубу «Пасажу Гартенбергів».
Містика цифр, яка цього року є модною у мистецьких колах притаманна і джазові, адже 11-й фестиваль відбувається впродовж 11 днів у різних містах двох сусідніх країн — України та Польщі. Отож протягом 11 днів музиканти з усього світу влаштовували справжній марафон джазу маршрутом через Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Ужгород, Луцьк, Харків, Севастополь, Рівне та ще сім міст Польщі.
«Це реальний павук, який розповзається все далі і далі й «отруює» джазом спокійне життя городян», — зазначив організатор фесту в нашому місті музикант-віртуоз Роман Рось. «Я думаю, що з часом різноманітні концерти в Івано-Франківську, різноманітних напрямів набудуть нових рис, нових барв, і цей фестиваль є яскравим прикладом того, що ми маємо можливість почути музикантів світового рівня», — додав співорганізатор фесту Андрій Савка.В Івано-Франківську атмосфера джазу панувала лише два дні, свої концерти дали чотири формації: «Michael Balog Sextet» (Україна-США, Канада), «Levity» (Польща), «Brad Terry & Joachim Mencel» (США-Польща), «Fusion Point» (Росія). Більшість з цих проектів створювалася спеціально до фестивалю, проте вони вже скоро заживуть власним життям.
«Дуже багато музики у світ запустив саме «Джаз-Без», — підсумував на прес-конференції Роман Рось і пообіцяв, що цьогорічний фестиваль обов’язково залишить по собі той спогад, який можна «вставити в рамку та повісити на стіну», щоби кожного разу повертати собі пережиті на концерті відчуття. Він і справді мав рацію. Для мене особисто незабутніми стали виступи «Michael Balog Sextet» і дуету «Brad Terry & Joachim Mencel». Секстет під керівництвом саксофоніста з Ужгорода Михайла Балога, музиканти якого, до речі, зібралися спеціально до «Джаз-Безу» і заграли саме ту музику, яку більшість людей ідентифікує як джаз. Їхній годинний виступ насправді був закоротким, адже їх хотілося слухати ще і ще. Тому публіка цілком закономірно вигукувала «біс!». Музиканти вийшли знову, проте перед тим запитали організаторів дозволу і їм дозволили заграти ще. Таким був мій найяскравіший спогад першого дня.
Другий день, як обіцяли організатори, мав бути зовсім інакшим. Він таким і був, хоча й публіки помітно поменшало. Він запам’ятався мені виступом «Brad Terry & Joachim Mencel» (кларнет, фортепіано). Їхня гра подарувала спокій, незвично красиве поєднання кларнету, художнього свисту й фортепіано. «Кларнетисти зазвичай не балакають», — сказав зі сцени Бред Террі, проте не переставав дякувати глядачам, оголошувати наступні композиції та голосно і щиро сміятися. Також цей музикант продемонстрував зі сцени не лише свою доброзичливість до публіки, а й майстерність гри на кларнеті і художнього свисту. Його свист був настільки талановитим, що зливався й повністю відтворював музику інструментів. На жаль, на біс дует таки не вийшов, проте пообіцяв глядачам зробити це наступного року. Отож чекаємо…
Якщо порівнювати цьогорічний «Джаз-Без» з минулорічним, то торік було більше джазу, шоу і майстер-класів. Цього року фестиваль пройшов у клубній атмосфері — скромно, камерно і гарно. Організатори фесту покладають великі надії на наступний рік, сподіваючись, що оновлена філармонія відкриє нові можливості в розвитку «Джаз-Безу». Впевненість у тому, що наступного року «Джаз-Без» буде масштабнішим, підсилює те, що в 2012 році фест відбуватиметься вже за підтримки Івано-Франківської ОДА. Як показав фест, в Івано-Франківську живе багато людей, які люблять джаз і чекають на нього…