Чим жило місто на початку минулого сторіччя? Що хвилювало, лякало чи веселило наших прадідів і прабабусь? Щоб це дізнатися, необов’язково винаходити машину часу. Достатньо перегорнути підшивки старої преси.
20-річна мешканка Тлумача Петронеля Присяжнюк була засуджена на два місяці ув’язнення й повинна була прибути до Станиславова для відбування кари. Проте їй дуже не хотілося марнувати свої молоді літа у в’язничних стінах, тож вона вирішила знайти собі… двійника.
Звернулася до своєї приятельки Анни Радчин, що працювала служницею, і попросила її відбути термін ув’язнення замість неї. За цю послугу хитра Петронеля пообіцяла заплатити 40 корон. Служниця, очевидно, спокусилася на цю суму, бо прибула разом з чоловіком Петронелі до Станиславова, представилася як пані Присяжнюк і чесно відсиділа два місяці у в’язниці.
Вийшовши на свободу, вона зажадала обіцяної винагороди, адже цілком її заслужила. Проте Петронеля не дуже поспішала платити гроші, тож ошукана пані Радчин звернулася до суду. Тут і розкрилася «таємниця двійника». Петронелю та її чоловіка було заарештовано, і до попереднього терміну ув’язнення додалися ще два тижні за ошуканство. «Двійник» злодійки так і не отримав своїх грошей. Залишилися тільки «приємні» спогади від перебування у станиславівській в’язниці.
Газета «Кур’єр станиславівський» від 13 липня 1902 р.