Дівчина з однією рукою живе так, що хочеться міцно обійняти її своїми двома

Олені 22 роки, вона родом з Одеси і недавно повернулася з Китаю, де працювала вчителем англійської. Дівчина захоплюється косплеєм: втілює образи відомих персонажів аніме та кіногероїв, мріє об’їздити увесь світ. У цієї активної представниці прекрасної статі є одна особливість: з народження у неї відсутня кисть правої руки. Вона над своєю особливістю не голосить, а жартує і ласкаво називає свої півтори руки «півторачкою». Оленка написала чесний і позитивний тред в Твіттер про те, яке це – жити з однією рукою, і одразу отримала сотні лайків.

• Я завжди готова до зайвої уваги на вулицях. Це може обмежитися довгим поглядом, але може дійти і до перешіптування і показування пальцем.
• Мене дратує, коли люди запитують про руку не безпосередньо, а через спільних знайомих/гугл/енциклопедію/бібліотеку.
• У мене є косметичний протез. Коли я вперше прийшла з ним до школи, переповнена гордістю, мої однокласники злякалися і просили його зняти. Отож майже всі уроки на моїй парті просто лежала штучна рука. Часто я просто носила її в рюкзаку, викликавши легку непритомність у кількох сусідських бабусь.
• Насправді мені в протезі страшенно незручно і жарко, не кажучи вже про те, що я звикла до улюбленої півторачки. Саме тому я не ношу протез і не збираюся цього робити – навіщо жити в постійному дискомфорті, тільки щоб іншим було приємно на мене дивитися?
• У дитинстві, коли я гуляла на ртнку з бабусею, мені часто давали смаколики/іграшки безкоштовно, а я вірила, що це через мою чарівливість.
• Завжди ненавиділа перемоги на конкурсах, коли розуміла, що їх дали через ТОЛЕРАНТНІСТЬ, і вдячна нашим косплеєвським фестивалям, що тут такого немає.

• Одного разу зі мною зв’язалося модельне агентство, вони десь побачили мій черговий фотосет, але зникли, дізнавшись, що ЦЕ НЕ ФОТОШОП.
• Мені часто поступаються місцем в транспорті, але я майже завжди відмовляюся і спокійно поступаюся тим, кому потрібніше.
• Я щоліта їздила до табору, на якому були вечірні дискотеки, але жодного разу не танцювала повільний танець, бо хлопці боялися і не знали як.
• Найбільш стресове місце для мене – пляж. Там нікуди не дінешся від бовдурів і дітей, яким не вистачає виховання не кричати на увесь пляж.

• Я дуже економлю на манікюрі.
• У мене був окремий пакет, в якому зберігалися тільки праві рукавички.
• Я вмію кататися на велосипеді, плавати, стрибати на скакалці, в принципі все, крім підтягування на турніках і зав’язування шнурків.
• Мені завжди трохи ніяково плескати в долоні, просто тому що немає відповідного звуку і взагалі виглядає так, ніби я сама себе б’ю.
• Я ненавиджу хороводи.

• Намагаюся стримувати роздратування, коли проходжу повз людей без руки/ноги, які просять милостиню. Всього можна досягти, було б лише бажання. Одна така навіть зупинила мене і запитала, чи не соромно мені відмовляти в допомозі, я підняла рукав і сказала: «Поспішаю на роботу, ні, не соромно».
• У дитинстві найбільше на дитячих святах я ненавиділа це їхнє улюблене «А де ж ваші ручки?».
• Будучи підлітком, в своїх любовних невдачах я звинувачувала руку, а не вагу 90 кг.
• Мені було вже 20, коли я дізналася слово «кукоть». Якщо дивитися на неї під певним кутом, можна побачити мордочку. У дитинстві я малювала на руці обличчя і придумувала різні імена.
• Якщо у вашому колі спілкування є людина з такою проблемою, найкраще, що ви можете зробити, – ставитися до неї, як до всіх інших. Виділення його/її з соціуму лише погіршить ситуацію і підвищить рівень незручності й дискомфорту.

«Кіберапанк, якого ми заслуговуємо».

• Я просто обожнюю чорний гумор, жартую сама і ціную творіння інших. Без самоіронії як без рук!
• Мрію вийти 31 жовтня ввечері на узбіччя і ходити, обмазавши праву руку фарбою/кетчупом.
• Аж до 10-11 років кожен день народження і Новий рік я загадувала, щоб у мене виросла рука, але потім подорослішала і почала просити багато їжі та великі груди.
• Мрію погратися зі своїми песиками, крикнувши «апорт!» і кинувши протез, а не паличку.
• Я знаю безліч ідіом, стійких виразів і просто фраз, пов’язаних з руками. Тому вам до ідеального співрозмовника – рукою подати!

• Одного разу один з менеджерів назвав мене своєю правою рукою, я ледве стримала свій сміх.
• Я ніколи всерйоз не замислювалася про те, щоб накласти на себе руки.
• Завжди буде актуальний жарт про обручку на правій руці розміром як браслет.
• Зі мною нецікаво грати в гру «У якій руці?».
• Я страшно радію кожному ретвіту, лайку і коментарю! Готова обійняти кожного, але боюся, що на всіх рук не вистачить.