Артефакти про війну

Допитливі іванофранківці, котрі цікавляться історією рідного краю, відтепер мають унікальну нагоду побачити своє рідне місто у часи Першої світової війни. Під однією обкладинкою зібрано листівки із зображенням Івано-Франківська (тодішнього Станиславова) періоду початку ХХ-го століття. Видання «Велика війна в маленькому місті» у вересні вже презентувалося на Книжковому форумі у Львові.

Як зазначає один із авторів книги Іван Бондарєв, книга писалася з перервами між поїздками у зону проведення АТО. «Починали писати ще навесні минулого року і планували приурочити її до 100-річчя від початку Першої світової війни», – зізнається автор текстової частини видання.

В Івано-Франківську аналогів такому виданню немає. У книзі показано величезний пласт того часу – форма одягу, будинки, гарнізони, шпиталі. Автори видання, дослідники та краєзнавці Першу світову називають найжахливішою війною людства, тому до цієї теми й прикуто стільки уваги.

«Під час тої війни цілі квартали нашого міста зникли з лиця землі. Читачі знайдуть на сторінках цього видання дуже багато цікавого для себе, зокрема, що стосується військових частин, котрі тут перебували, як виглядало місто, військові, навіть зможуть довідатися, як приготувати суп, котрий їли вояки австро-угорської армії, – розповідає Іван Бондарєв. – У передмові можна довідатися про видатних особистостей, котрі відвідували наше місто в часи війни. Наприклад, тут був Василь Іванович Чапаєв, рідна сестра Леніна Марія Ульянова і багато інших особистостей, представлених на сторінках підручників з історії».

Коли справа дійшла до наповнення книги ілюстративним матеріалом, то величезний пласт колекції поштівок того періоду Івана Бондарєва насправді здивував. Ілюстраціями до видання стали майже дві сотні рідкісних артефактів – листівки із приватних колекцій Володимира Шулепіна та Олега Гречанюка. Усі вони, як зауважують колекціонери, досі ніде не публікувалися.

«Мене давно вражав вплив Першої світової війни на розвиток міста. Це вперше, коли була застосована хімічна зброя, це кінець імперії, початок революції, початок перемін у світі, переосмислення вартості людського життя, – каже меценат і видавець книжки Віктор Вінтоняк. – Завдяки приватним колекціям Олега Гречанюка і Володимира Шулепіна ми об’єднали в книзі із цікавим текстом Івана Бондарєва листівки того періоду. З самого початку я планував робити видання у високому поліграфічному виконанні. На листівках можна побачити чимало будинків, котрі вціліли і збереглися до нашого часу. Книга цікава з точки зору краєзнавства».

«Велика війна у маленькому місті» – це добротний фоліант, котрий презентуватиме для багатьох поколінь епоху періоду Першої світової війни. Історики і краєзнавці з ностальгією звертаються до подій столітньої давнини, бо переконані, що саме тоді наше місто зазнало розквіту та апогею свого розвитку. Лише за чотири роки, коли точилися військові баталії, Станиславів шість разів переходив у володіння то однієї, то іншої сторони. Попри таку часту зміну влади, місто продовжувало розвиватися.
Через призму столітньої давнини сьогодні чимало людей проводять аналогії з сучасними військовими діями на сході України.

«Зараз ми перебуваємо у стані війни. Взагалі мені здається, що в нас є дуже багато аналогій, яких ми не знаємо. Та війна перевернула світ, вона знищила імперію, збудила національну свідомість, поставила на ноги багато держав. Думаю, кожен, хто буде листати цю книжку, зможе задуматися над питанням, як нам не проспати Україну і змінити її. Ця лінія для мене цікава. Вона пробуджує в мені почуття гордості за те, що я українець», – поділився своїми міркуваннями народний депутат України Анатолій Матвієнко.

Під час презентації ілюстрованого збірника про війну присутні мали можливість також побачити коротеньке відео з часів Першої світової, котре відтепер прийнято вважати найдавнішим відео про наше місто. Там показано руїни кам’яниці біля пасажу Гартенбергів. Як стверджують історики, тоді цілий квартал у центрі міста був зруйнований. А науковець та військовий реконструктор Андрій Чемеринський продемонстрував форму одягу австрійсько-угорського солдата тих часів.