Риба не винна

Доля мальовничого ставка поблизу села Раковець на Городенківщині опинилась під загрозою. Вже сьомий день з нього зливають воду, відкриваючи шлюзи, а місцеві активісти щодня закривають їх назад, аби не дати озеру витекти повністю. Вздовж берега розставлені сітки для риби. Чим менше води залишиться в озері, тим легше буде забрати з нього всю рибу, кажуть місцеві рибалки, але чи виживе озеро після такого «кровопускання»?

Озеро, довкола якого розгорівся скандал, належить до території трьох сіл: Раковець, Чортовець та Олієво-Королівка і розташоване в урочищі Гостилів. «Невідомі особи вночі захопили дамбу, підняли шлюзи і почали спускати воду, розставили сітки на рибу. Сільські голови повідомили про це мені як орендареві. Я викликав міліцію. Міліція приїхала, все задокументувала і поїхала. Мені сказали, що це робить місцевий кримінальний авторитет Ланц, бо він раніше «кришував» озеро і тепер має забрати собі всю рибу. Я не знаю, хто такий Ланц, але після Майдану такі речі неприпустимі», – розповів Володимир Мазур, керівник компанії, яка взяла в оренду дамбу та греблю ставка.

Володимир Мазур – та людина, завдяки якій по Дністру вже кілька років поспіль курсує унікальний пасажирський корабель «Юрій», а цьогоріч відкрився річковий порт у селі Раковець. Брати озеро в оренду він, каже, не мав наміру, але голови сільських рад попросили його орендувати хоча б дамбу, щоб хоч якісь кошти крапали у вічно порожній сільський бюджет. Не пройшло й місяця з дати укладення договору оренди дамби, як невідомі чоловіки почали навідуватись на озеро і спускати з нього воду, ламаючи греблю. Гребля перебуває в оренді Мазура, тож він обурений тим, що відбувається без його згоди.

«Коли перший раз підняли шлюзи і почали спускати воду, ми повідомили правоохоронні органи і написали звернення відносно створення депутатських комісій. Бо якщо зараз з цього озера спустити воду, вона вже, можливо, ніколи не набереться, а я так розумію, що це є завдання тих людей, які не сплачували оренду, користувалися ним незаконно, щоб воно більше не перейшло нікому і щоб залишився один очерет і пустир, – зауважує Володимир Мазур. – Міліція бездіяльна. Міліція нам сказала, що озеро треба спустити, щоб «хлопці забрали свою рибу». Ми відновили греблю, телефонуємо знову в міліцію, що знову прийшли невідомі люди, зламали греблю, а вони не реагують, бо вони знають, хто це робить».

Мазур теж знає, хто це робить: «Це робить Роман Калин, відомий в районі авторитет на прізвисько Ланц – колишній орендар озера, який сьогодні не має до нього відношення. Його договір оренди давно закінчився, і сьогодні озеро належить громаді трьох сільських рад». Це підтверджують і сільські голови Раківця, Чортівця та Олієво-Королівки.

Новообраний сільський голова села Раковець Юлія Тимків каже: «Договору з Калином я не знайшла, в сільській раді його немає». Теодор Оробець, який керує селом Чортовець вже шостий рік, запевняє, що договору оренди на озеро сьогодні немає ні в кого: «Отже, автоматично воно є власністю сільських громад. Хтось каже, що він має право спускати озеро і забирати рибу, але звідки може взятися це право, якщо немає договору оренди, не платилася орендна плата?»

Теодор Оробець розповідає, що ситуація довкола цього озера йому нагадує 90-ті, коли панувало беззаконня: «Калин без договору оренди використовує площу озера вже років шість точно, а в бюджет не надходить ні копійки. Як таке може бути, коли ми економимо кожну копійчину, коли знімаємо премії, змушуємо людей іти за свій рахунок у відпустки, бо немає чим оплатити, а тут озеро використовується, тягають рибу сітками, хтось з цього наживається, а в бюджет – нуль? Я сам особисто не бачив, бо я не рибак, але люди говорять, що з них брали гроші за те, щоби можна було сидіти і ловити рибу. З човна – 70 чи 80 гривень, з однієї людини – 20-30 гривень. В будь-якому разі ці гроші не йшли в бюджет. 90-ті закінчились, пора керуватися законами».

Володимир Мазур запевняє, що справа не в рибі, бо він на неї зовсім не претендує, адже озеро, а відтак і риба належать сільським громадам. Він боїться, що озеро просто зникне з карти Прикарпаття. Побоювання не безпідставні. Рівень води в озері за останній тиждень впав на два метри. «Якщо не зупинити витікання води, це буде катастрофа, – наголошує Теодор Оробець. – Ще за Союзу, років 25 тому, цей став спустили. Оскільки він має малий притік води, чотири роки треба було чекати, щоб набралася вода і риба знову могла там жити. А з теперішніми посухами і зміною клімату воно вже може не набратися ніколи».

Якщо людина має договір оренди і сплачує орендну плату, вона може спускати воду, щоб забрати рибу, а потім знову зарибнює озеро за власний кошт, каже Оробець. Але якщо озеро належить громаді, то коли озеро спустять і рибу заберуть, відновити водойму не буде кому, бо в сільських бюджетах коштів на це не буде. Озеро загине.

Поки місцеві активісти разом з Володимиром Мазуром у понеділок, 23 листопада, вкотре лагодять греблю, перекриваючи шлях воді звичайними дошками, біля озера зібралися представники Романа Калина, аби, кажуть, проконтролювати, щоб ніхто не забирав їхню рибу. Воду спускають, аби легше було забирати рибу. Коли озеро спуститься, риба зіб’ється вся в одному місці, її всю можна буде легко зібрати. Зараз же представники Ланца контролюють сітки.

«Мене попросив мій друг Роман Калин, щоб я дивився, щоб ніхто не ловив рибу, поки йде злив. Це озеро він отримав 20 років тому, зарибнював його, а тепер хоче забрати свою рибу. Тут все пристосоване для зливу води, зливається воду по 20-30 сантиметрів, щоб не затопити села. Воду спускають і рибу відловлюють», – розповів Іван Шевага, мешканець села Чортовець, звідки й сам Роман Калин.

Чоловік пояснює, що озеро належало до меліоративної системи полів ще за колгоспу і тоді ж було спущене: «Воно було закинуте, а потім прийшов власник, навів тут порядок, зарибнив його. У нього є рибне господарство в селі Чортовець, він зарибнює це озеро кожного року. А зараз якась незрозуміла ситуація – якісь чужі люди приїжджають і кажуть, що то їхнє озеро».

Шевага зізнається, що сам збирав гроші з охочих порибалити: «Тут на вудку рибалять всі довколишні села. Для сільських було платно – по 20 гривень за вудку. Ви бачите, що тут зараз всюди порядок, ніякого сміття – я особисто приїжджав машиною з села і збирав сміття. Гроші йшли на солярку і на охорону озера. Люди не проти були давати ці гроші, бо коли вони приходили з дітьми, тут завжди було прибрано». Квитанцій, зрозуміло, людям не давали.

Чому гроші, які роками збирали в селян, не йшли у бюджет та на якій підставі Роман Калин вважає себе розпорядником озера та риби, пробує пояснити Анатолій Соболюк, представник фірми, яка раніше орендувала ставок і засновником якої є Калин. Чоловік показує журналістам проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ставка) терміном на 25 років, виданий фірмі «Вотум-1». «Документи затверджені обласною і районною владою у 2005 році, вони пройшли всі експертизи і дозволи, є довідки сільських рад, правда, тоді були інші голови», – каже Соболюк. Він визнає, що договору оренди на ставок сьогодні фірма не має.

В єдиному державному реєстрі знаходимо інформацію про те, що підприємство «Вотум-1» припинило свою діяльність ще у 2009 році. Відтак договір оренди втратив чинність автоматично зі скасуванням підприємства. Калин із Соболюком сьогодні представляють нову фірму – ПП «Вотум», але права власності на ставок вона не має. «Оскільки ми зарибнювали озеро добрих 15 років, ми маємо право забрати рибу», – вважає Соболюк. Він запевняє, що Володимир Мазур також узяв дамбу в оренду незаконно. «Він не виробив усіх необхідних документів», – каже Соболюк.

На даний момент договір оренди дамби й справді не має правової ваги, розповіли у Городенківській райдержадміністрації. «Колишній сільський голова Раківця Іван Лонич віддав дамбу в оренду Володимиру Мазуру, не розуміючи, що сільська рада не є власником дамби. Він не мав права віддавати в оренду дамбу, бо він не мав права взяти на баланс цю земельну ділянку, адже дамба не має статусу споруди, яка вноситься в реєстр права на нерухоме майно. А стаття 124 Земельного кодексу каже, що без аукціону може надаватися земельна ділянка, якщо на ній є споруда, яка внесена у реєстр нерухомого майна у визначеному законом порядку або на правах оренди. Дамбу можна орендувати, але виключно через аукціон, і ця фірма має пройти всю законну процедуру оренди. На даний час це компетенція районних адміністрацій, бо в статті 122 Земельного кодексу чітко сказано, що це є компетенція головного управління геокадастру», – роз’яснила завідувач юридичного сектору апарату Городенківської РДА Любов Плаксій.

На прохання «ГК» незалежна юридична фірма прокоментувала цю ситуацію. Юристи пояснили, що дамба все-таки може перебувати у власності сільської ради як гідротехнічна споруда: «Те, що право власності на нерухоме майно не зареєстроване у реєстрі за сільрадою, не має значення. РДА посилається на Земельний кодекс, а в оренду передано не ділянку (гідротехнічні споруди не є ділянкою), а майно. Але конкурс таки має бути проведено».

Любов Плаксій наголошує: «Фірма «Вотум» до цього ставка на території трьох сільських рад не має ніякого відношення. Ця фірма має в оренді 52 гектари землі у селі Чортовець, а також кілька інших ставків, у яких розводить рибу, але цей ставок вона не орендує».

Як повідомила працівник сектору комунікації головного управління Національної поліції Івано-Франківської області Мирослава Белдик, відомості стосовно цього інциденту внесено в Єдиний облік. За її словами, зараз правоохоронці Городенківського відділення поліції проводять перевірку, збирають документи. Зокрема, з’ясовується правова сторона дій конфліктуючих сторін, встановлюється право власності на ставок. «Лише після перевірки зможемо сказати, чи законними були дії попереднього орендаря, чи ні», – наголосила Мирослава Белдик. Крапку в цій історії можуть покласти лише правоохоронні органи. Втім, чи не станеться це тоді, коли ні озера, ні риби вже не буде?