Відставка Яценюка: підводні камені провального голосування

16 лютого у Верховній Раді українські парламентарії провалили чергове доленосне рішення для України, а саме відставку уряду Яценюка. Незважаючи на тиск громадськості та наростаюче незадоволення у суспільстві діяльністю уряду, нардепи не знайшли достатньої кількості голосів «за» відставку прем’єра.

Аналізуючи ситуацію, що склалася, можна розглянути декілька рівнозначних причин для такого рішення.

«Воля Порошенка»

А точніше відсутність інтересу у Президента щодо відставки уряду. На даний час – це цілком логічний хід для Порошенка, оскільки він отримує в якості дивіденду додатковий час для дискредитації команди Яценюка. Крім того, останній є ідельною «жертвою», адже прийде час, коли Порошенко назве відповідальним за провал усіх реформ саме Яценюка, вийшовши «сухим із води». На підтвердження цієї думки свідчить неоднозначне голосування президентської фракції у Раді, яка демонструє однозначність у голосуваннях за закони, котрі є принциповими для Президента.

«Засівальники Яценюка»

Про корупційні зловживання оточення Прем’єра першою заявила Тимошенко Юлія Володимирівна, озвучивши один мільйон доларів як можливу суму незаконної вигоди для окремих нардепів, яку вони отримали за свою відсутність під час голосування, голоси «ПРОТИ» та «УТРИМАВСЯ». Безумовно, крім корупційної складової окремі депутати із коаліції не голосували через нематеріальні (або матеріальні) зобов’язання перед Яценюком чи його командою (від банальних дружніх стосунків до послуг підконтрольним бізнес-структурам із боку уряду).

Тим не менше, декілька мільйонів на стабілізацію «прем’єрського крісла» Яценюка є більше інвестицією, аніж витратами, адже за майбутніх півроку прем’єрства ці кошти окупляться сторицею на урядових «темах» (так за словами самих урядовців вартість «жирних» посад у Кабміні може варіюватися від десятки тисяч у.о. до 3 мільйонів «вічно зелених»).

Попри те, залишається незрозумілим позиція підконтрольних Ахметову нардепів «Опоблоку», які покинули зал ВРУ напередодні голосування, зменшивши можливість відставки Яценюка. Цей хід Ахметова є стратегічно незрозумілим, оскільки останньому як нікому зручна відставка коаліційного Прем’єра, що б мало принести деструктив у коаліцію на противагу із умовною стабільністю парламентаризму часів Януковича.

«Дострокові вибори»

Зараз рано говорити про їх можливість, однак у кулуарах Верховної Ради подейкують, що утримання Яценюка на посаді є стратегічним ходом, вигідним для багатьох фракцій, в тому числі для «Опоблоку». Вірогідний термін відставки уряду припаде на вересень, а до того часу ми точно знатимемо про можливі вибори, зважаючи на збільшення агітпродукції на наших вулицях. Тоді Президент зможе заявити про повторне перезавантаження влади через вибори, отримавши невеликий, та усе ж кредит довіри від народу та своєрідне розрядження наелектризованої суспільної обстановки, що пов’язано із надіями народу на зміни із новим урядом.

В цілому, незважаючи на причини провального голосування маємо однозначні наслідки. В переддень до річниці масових розстрілів на «Майдані» ми помітили яскраву політичну гру народних обранців, що ще раз свідчить: наших посадовців не вчить ні історія, ні сьогодення. А також можна стверджувати про те, що український парламентаризм погруз у корупції, бездарності та банальному відстороненню від реальних інтересів суспільства.

Максим Соколовський, спеціально для 0342.ua