Чому девальвує гривня?

На перший погляд видається, що ця проблема не надто хвилює більшість українців. Адже заробітну плату вони отримують у гривнях, витрачають її у крамницях, де ціни також гривневі, і до купівлі валюти не мають стосунку. Хіба лише ті, хто час від часу виїздить за кордон, мусять стежити за курсом, щоб придбати необхідні євро чи долари в обмінниках. Втім, це лише на перший погляд, адже від курсу валюти залежить ціна пального, так само, як і ціни імпортних складників для виробництва тих чи інших товарів. Крім того, великі агропідприємства навіть у нас, на Прикарпатті, саме за валюту купують гібриди тих чи інших сортів сільськогосподарських культур, техніку для обробітку землі та збору врожаю, засоби захисту чи підживлення рослин. А отже, курс валюти впливає і на кінцеву ціну вирощеної у нас продукції.

Не так давно польський телеканал «TVP3» повідомив, що торік гості з України придбали у сусідньому із Львівщиною Підкарпатському воєводстві товарів на суму 2 млрд злотих, або 454 млн євро, що майже удвоє більше, ніж рік перед тим. Українці активно купують у Польщі продукти харчування, телевізори, будівельні матеріали та багато чого іншого. Отже, для тих, хто часто відвідує нашого найближчого сусіда з ЄС, питання придбання валюти та курсу гривні також є актуальним.

Нагадаємо, що на початку лютого інформаційні агенції поширили повідомлення про те, що ослаблення гривні на 4,4% за попередній тиждень — найгірший результат серед світових валют, динаміку яких відстежує агенція «Bloomberg». Причому досягнення позначки 25,675 грн/дол. — найгірший результат після торішнього падіння до 34,247 грн/дол.

Ще після першої хвилі здешевлення української валюти наприкінці січня глава НБУ, до функцій якої належить і забезпечення стабільності національних грошей, стверджувала, що коливання курсу гривні щодо євро та долара має сезонний характер. За словами Валерії Гонтарєвої, саме велика кількість святкових днів у січні спричинила ситуацію, коли попит перевищив пропозицію іноземної валюти, плюс до цього додались панічні настрої населення, виплати бюджетникам і пенсіонерам коштів наприкінці грудня. Також світові валюти нині дешевшають щодо долара і певний вплив на гривню спричинило й стрімке здешевлення російського рубля. Втім, запевнила глава НБУ, головний банк країни ситуацію відстежує, виходить на валютні аукціони з пропозицією доларів, а також покладає великі надії на продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом, третій транш якого за програмою розширеного фінансування сподіваються отримати уже в лютому.

Втім, експерти також наголошують, що крім названих причин здешевлення гривні, не варто забувати про виплати коштів збанкрутілих банків через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Зокрема, у грудні торік Міністерство фінансів за даними «finbalance.com.ua» випустило держоблігації для підтримки ФГВФО на суму в 9 млрд грн, а всього за минулий рік — на 41,4 млрд грн. 

В Держбюджеті на 2016 рік закладено прогноз середньорічного курсу 24,1 грн за дол., на кінець року — 24,4 грн за долар США

Крім того, звертають увагу на ще одну обставину. Наприкінці минулого року уряд не раз із гордістю повідомляв про рекордне накопичення коштів на єдиному казначейському рахунку. Справді, на початок грудня вони становили 47,96 млрд грн. Однак уже на початок січня ця сума зменшилась до трохи більше ніж 9 млрд. Різниця, а це значна сума — близько 39 млрд грн — була використана на різні виплати. Цілком можливо, що саме вони і спричинили значний тиск у січні на валютному ринку. Певним підтвердженням цього може бути і той факт, що ще один рекорд був зафіксований у банківській системі країни — залишки на кореспондентських рахунках у банках на 18 січня цього року досягли 45,55 млрд грн.

Нагадаємо, що в Держбюджеті на 2016 рік закладено прогноз середньорічного курсу 24,1 грн за дол., на кінець року — 24,4 грн за долар США. Однак у цей прогноз вірить не так багато фахівців. Зокрема, згідно з консенсус-прогнозом, який у грудні готувало Мінекономрозвитку на базі експертних оцінок представників державних і недержавних організацій, середньорічний курс гривні щодо долара в цьому році очікується на рівні 25,5 грн/дол, а на кінець грудня — 26,06 грн/дол. Серед очікувань фахівців найбільш оптимістичний прогноз середньорічного показника курсу — 22,4 грн/дол., а найбільш песимістичний — 29 грн/дол. На кінець року відповідні прогнози становили 23,0 грн.дол. та 31 грн/дол.

З другого боку, згідно з результатами опитування керівників 859 підприємств, проведеного Нацбанком у 4-му кварталі 2015-го, 86,6% респондентів очікують девальвації гривні (у 3-му кварталі їх було 80,7%). Середнє значення — 27,2 грн/дол.

Зрозуміло, що всі ці очікування грунтуються на тому, в якому становищі нині перебувають підприємства, якою є ситуація в економіці країни, і не можуть не мати впливу на поведінку на ринку його учасників.

Зрештою, за останній час не бракувало публікацій з аналізом ситуації на валютному ринку, в яких експерти говорять і про такий важливий фактор, що впливає на курс національної грошової одиниці, як відсутність в уряду бачення економічного розвитку країни. Прикладом цього може бути багатостраждальний Податковий кодекс, який розробляли цілий рік, але так і не змогли придумати щось добре, натомість погоджували зміни в останній момент, замінюючи реформи підвищенням ставок податків (за винятком єдиного соцвнеску). Так само не чути від нинішніх керівників країни і про якісь серйозні реформи, якщо не вважати такими створення нової патрульної служби.

Серед очікувань фахівців найбільш оптимістичний прогноз середньорічного показника курсу — 22,4 грн/дол., а найбільш песимістичний — 29 грн/дол

Навести порядок на вулицях, безумовно, потрібно, але не меншою потребою є також розвиток економіки країни, покращення відносин між владою та бізнесом, створення сприятливого середовища для інвестицій, які  чомусь не спішать до України, створення нових виробництв, робочих місць, підвищення соціальних стандартів життя громадян.

Кажуть експерти і про неоковирну політику Національного банку країни, котрий так зарегулював валютний ринок, що фактично майже повністю витіснив його офіційну частину у тінь і валютні міняйли нині почуваються так, як у 90-х роках минулого століття. Адже у банку пересічний українець офіційно може купити валюти лише на суму, еквівалентну 3 000 грн на день. А це лише якихось 111 доларів за нинішнім курсом (і це не враховуючи 0,5 відсотка пенсійного збору). В той час, як у неофіційних продавців можна придбати скільки потрібно і навіть дешевше, ніж у банку. Зокрема, 9 лютого курс продажу долара в одному з найбільших українських банків становив 26,9 гривні плюс 0,5 відсотка, а валютники пропонували той самий долар за 26,8 грн без усіляких податків та інших формальностей і обмежень.

Уже на початку лютого на засіданні парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Валерія Гонтарєва заявила, що фундаментальні чинники, які нині визначають курс гривні, перебувають поза межами впливу НБУ. Отож більш глибоке падіння цін на сировину і сильніша девальвація валют країн-партнерів можуть призвести до ширшого дефіциту платіжного балансу, ніж прогнозували раніше. До позитивних факторів, які можуть покращити ситуацію, вона зарахувала низькі ціни на енергоносії, можливий приплив інвестицій під приватизацію цього року державних підприємств і продовження співпраці з МВФ. 

Чи варто у цій ситуації нагадувати, що останніми роками програми приватизації в Україні хронічно не виконували, інвестори, як ми вже писали, до нас не поспішають, а співпраця з МВФ нині виглядає ще більш проблематичною, ніж навіть місяць тому. Після публічних скандалів між прем’єром та Президентом, демонстрації хиткості нинішньої проурядової коаліції, і, особливо, після звинувачень міністра економрозвитку Айвараса Абромавичуса на адресу одного із депутатів та особистого товариша П. Порошенка ігоря Кононенка. Нагадаємо, що українського міністра у цій ситуації підтримали посли країн «великої сімки», МВФ та США.

На завершення зауважу, що моя знайома і нині замовляє певні товари в Польщі, які їй обходяться дешевше, ніж в Україні, зокрема і ліки. Незважаючи на нинішній курс гривні. Каже, що буде так робити і надалі, бо, крім ціни, має значення і те, що купленим за західним кордоном країни товарам вона довіряє більше. Тож вона також змушена буде відстежувати курс, шукати знайомих міняйл. І так робить не лише вона. Як ілюстрацію наведемо слова одного львівського священика, що їх він оприлюднив на інтернет-сторінці «Католицького оглядача» минулої неділі. Вони також додадуть певних штрихів до майбутнього, як близького, так і більш віддаленого, української гривні.

Отже, як написав отець Юстин Бойко, студит: «Слухаю прем’єра, пригадую Майдан і кулю... Гучний заклик: перестаньте лякати! Дивний ефект, десь я вже це чув. Позитив хіба в тому, що він, швидше за все, боїться!

Пане прем’єре, а чи знаєте ви, скільки бусів щотижня перетинає кордон України з Європою? Правильно — тисячі! А знаєте, скільки коштує побор на митниці з одного буса? Правильно — 300 євро мінімум! Тепер помножте це на кількість бусів. Гарна сума вийшла, правда? От саме стільки кожного дня коштують кожній українській родині ваші «реформи»!

Що робити, запитаєте? Перестаньте красти, і це буде перший крок великих реформ! Радше вони самі підуть, коли ви це зробите!

А, забув... Здається, ви обіцяли в ім’я істинного греко-католика зупинити скандальне будівництво біля Патріаршого собору і повернути ПДВ. Забули? Пригадую! Ось саме так виглядають ваші реформи. Подумайте про вічність або хоча б сумління привідкрийте, воно вам підкаже неодмінно шлях виходу! Успіху вам з реформою власного сумління!»

Здається, що краще не скажеш і про реформи в країні, і про її економіку, і про причини девальвації гривні. Шкода лише, що прем’єр навряд чи почує львівського отця, а за прорахунки урядовців знову заплатять своїми кревними звичайні українці, в тому числі і коли біднішатимуть після кожного падіння курсу гривні.

НБУ намалював графіку, чому гривня девальвує: