Івано-франківські «міліціонери» катують затриманих? (ФОТОФАКТ+ДОКУМЕНТИ)

Коли до вас в дім приходить міліція, яка, апріорі, повинна захищати, а, натомість ви опиняєтесь на підлозі з розбитою головою та поламаними ребрами, то, погодьтеся є тут над чим замислитись.

Хотілося б, звичайно, щоб ця історія була винятком. Але, на жаль, в нашому житті, такі історії банальні до несхочу. Свавілля міліції, вирощеної ще з часів СРСР на певних аморальних засадах, вже не викликає подиву. Ми звикли, що міліціянти на вечірній вулиці можуть бути навіть більш небезпечні, ніж групка гопників.

Наразі, міліції вже немає. Маємо українську поліцію й нову патрульну службу в Івано-Франківську. Але наша історія почалася в ніч з 19 на 20 вересня 2015 року, коли ми ще мали міліцію. Ту міліцію, яка, насправді, нікуди не поділася.

Побутова сварка в родині Сергія Котюка скінчилася тим, що дружина хряснула дверима й покинула дім (приватний дім на вулиці Федьковича). На годиннику було 23.30. Чоловік залишився вдома з шестирічною дитиною. За кількадесять хвилин, не дочекавшись повернення дружини, він ліг спати. Прокинувся Сергій від того, що хтось виламував кватирку вікна й світив крізь скло ліхтариками. Чулася нецензурна лайка. Годинник показував 2.30 ночі. Чоловік підійшов до вікна й розгледів два силуети, начебто в міліцейській формі. Погрожуючи вибити вікна, ті вимагали, щоб він відчинив двері. Вимоги знову ж таки, супроводжувалися нецензурною лайкою. Сергій Котюк відчинив двері. На порозі стояли два сержатнти міліції з гумовими кийками в руках. За їх спиною бовваніла постать дружини. В поліції стверджують, що в ніч з 10 на 20 вересня на центральний диспечерський пульт поступив виклик, згідно якого на вулицю Федьковича був направлений черговий патруль.

Міліціонери одразу почали звинувачувати Котюка в тому, що він ображає дружину й обзивати його. На цілком законну вимогу представитись і показати посвідчення власник будинку отримав відповідь, що посвідчення в патрульній машині. Оскільки господар будинку все ж наполягав на своєму і навіть дістав мобільний телефон, щоб зафіксувати на відео розмову, то міліціонери почали діяти більш активно. Один з них Іван Васильович С. (прізвища не називаємо, щоб нас не звинуватили в тиску на слідство – ред.) схопив Сергія Котюка за вухо, розірвав його, кинув чоловіка на підлогу й скочив колінами йому на ребра. Інший міліціонер – Василь Іванович Н., заходився допомагати колезі, б’ючи притиснутого до підлоги чоловіка гумовим кийком. Крики потерпілого лише розпалювали лють правоохоронців.

Згодом перелякану дружину, яка не чекала такого повороту подій, міліціонери посадили за стіл й почали їй диктувати, яку заяву вона повинна написати. Потерпілий намагався заперечити, за що знову отримав удари кийком від Василя Івановича.

Після цього, наносячи удари по різним ділянкам тіла, Сергія Котюка загнали (саме так назвав цей процес потерпілий) в патрульну машину, номер 0691. Там він знову почав вимагати, щоб йому показали посвідчення. Іван Васильович показав посвідчення, а Василь Іванович замість цього наніс занадто вимогливому затриманому кілька додаткових стусанів.

Згодом Сергія Котюка доправили у відділок міліції на вулиці Бельведерській,53, де він написав заяву черговому міліціонеру, в якій виклав всі обставини свого побиття. Оскільки чоловік почувався погано, то він попросив чергового викликати швидку допомогу, на що отримав відповідь «Тобі треба – сам викликай». Таким чином черговий, вочевидь, уникнув того, щоб дзвінок з відділка був офіційно зафіксований диспетчером швидкої.

Стікаючи кров’ю, Сергій Котюк вийшов на ганок і викликав швидку, лікарі якої, по прибутті надали йому першу допомогу й доправили в лікарню на вулиці Матейка. В лікарні йому зробили рентген, який показав, що в чоловіка зламані четверте й п’яте ребра з лівого боку. Після цього потерпілого повезли в обласну клінічну лікарню в Пасічній. Втім, від госпіталізації Сергій Котюк відмовився, бо наступного дня мав намір піти у Відділ внутрішньої безпеки на Лепкого,28, щоб написати заяву стосовно того, що сталося. Що він і зробив.

Після цього його відвезли в обласну прокуратуру на Грюндвальську,11. За викладеними фактами прокуратура відкрила кримінальне впровадження №42015090000000145 за фактом перевищення службових повноважень працівниками Івано-Франківського МВ УМВС України в області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України. Досудове розслідування доручили провести старшому слідчому СВ прокуратури області раднику юстиції Р.Майковському. Стається це 22 вересня 2015 року. В той же день проводять судово-медичну експертизу Сергія Котюка, під час якої детально фіксуються всі побої, нанесені потерпілому, а його самого направляють на лікування в обласну лікарню у відділ торакальної хірургії. Лікувався він понад один місяць.

А далі, за словами потерпілого, почалася комедія.

Сергій Котюк звертається до слідчого Майковського з клопотанням про вжиття заходів стосовно тимчасового відсторонення від посади Івана Васильовича та Василя Івановича, оскільки вони «можуть, використовуючи службове становище, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів, а також можуть мати доступ до речей і документів даного кримінального впровадження». Втім, клопотання залишається без розгляду, натомість потерпілий довідується, що у справі вже немає підозрюваних, а є потерпілий – він сам, та двоє свідків – міліціонери, котрі його били.

З подібним клопотанням Сергій Котюк двічі (в січні та лютому 2016 р.) звертається і до т.в.о. начальника Національної поліції в Івано-Франківській області В.В.Шкутова, на що двічі отримує відповіді за підписом зам. начальника В.М. Кіцелюка.

«Призначено та проведено службову перевірку, в ході якої інформація, викладена у вашому зверненні, не підтвердилася» – написано у листі від 5.01.2016 р.

«За вказаними у заяві фактами, призначено та проведено службове розслідування, за результатами якого факти не знайшли своє підтвердження. Однак, для надання правової оцінки дій працівників поліції, висновок службового розслідування скеровано до прокуратури Івано-Франківської області», – йдеться у листі від 5.02.2016 р.

А що прокуратура? А прокуратура призначає одну за одною нові судово-медичні експертизи. Так 23 листопада 2015 року Сергія Котюка слідчий Роман Майковський направляє в облану клінічну лікарню для проведення повторної рентгенографії грудної клітки. Через десять тижнів, після отримання потерпілим побоїв! Звісно, що рентген показує вже зовсім не те, що було у вересні, а отже змінюється і характер тілесних ушкоджень.

В лютому 2016 року Сергій Котюк отримує повідомлення з суду, що йому потрібно з’явитися в суд «на арешт». Потерпілий, за порадою адвоката, ще за три дні до суду йде до судді Лазарєва (19 кабінет). Можна лише уявити здивування потерпілого, коли він бачить, як з кабінету судді виходить, хто б ви думали, – Іван Васильович власною персоною. Вже в кабінеті потерпілий дізнається, що його будуть арештовувати за те, що він не з’явився на засідання суду, яке провели по заяві його дружини (пам’ятаєте заявунаписану під диктовку?).

Виявляється суд, про який потерпілий не був повідомлений ніяким чином, виніс ухвалу, яку потерпілий не виконав, тому суд, на який його оце викликали буде виносити постанову про арешт. Сергію Котюку відмовляють в ознайомленні зі справою, тоді до процесу долучається адвокат потерпілого. Події, як вже було сказано, розгортаються за три дні до призначеного суду, але адвокат отримує матеріали справи за 15 хвилин до початку засідання. Коли потерпілий (а в даній ситуації обвинувачений) з адвокатом ідуть на судове засідання, вони знову зустрічаються з Іваном Васильовичем, який виходить з судової канцелярії.

До суду разом з Сергієм Котюком приходить його (вже колишня) дружина, щоб сказати, що не має до нього жодних претензій, а також його батько, щоб аідтвердити, що жодних повідомлень про попереднє судове засідання (в тій чи іншій формі) не надходило.

В залі засідань на Сергія Котюка вже чекає підполковник – представник пенітенціарної служби з вул.Коновальця,70. Щоправда в зв’язку з рядом порушень (неповідомленням належним чином Сергія Котюка про попереднє судове засідання та отриманням адвокатом матеріалів даного суду за 15 хвилин до початку засідання) суд перенесли на 10 березня.

Від будівлі суду, неодноразово вже згадуваний, Іван Васильвич іде разом з представником пенітенціарної служби. Якщо це назвати випадковість або збігом оставин, то це буде певно, що не так. Ми можемо лише здогадуватись, а чи не відбувається те саме використання службового становища, про яке писав у своєму клопотанні Сергій Котюк. Сам він припускає, що це очевидне намагання посадити його бодай на 15 діб, подалі від людських очей та адвоката, щоб тим, чи іншим чином вплинути на його позицію.

До того ж є інформація, що в Івано-Франківську проводитиметься додатковий набір в патрульну поліцію. Схоже Іван Васильович С. та Василь Іванович Н. не проти й далі розїжджати містом. Але вже в новій патрульній машині. І, схоже, хтось їм дуже в цьому готовий допомагати. Та затягувати слідство.

Якби ми вказали прізвища цих двох вже поліцейських, то дану статтю можна б було вважати офіційним запитом до керівництва Національної поліції в Івано-Франківській області. Наразі ж, ми просто інформуємо громадськість про ситуацію.

Івано-франківські «міліціонери» катують затриманих? (ФОТОФАКТ+ДОКУМЕНТИ) (фото) - фото 3

Івано-франківські «міліціонери» катують затриманих? (ФОТОФАКТ+ДОКУМЕНТИ) (фото) - фото 4

Івано-франківські «міліціонери» катують затриманих? (ФОТОФАКТ+ДОКУМЕНТИ) (фото) - фото 5

Івано-франківські «міліціонери» катують затриманих? (ФОТОФАКТ+ДОКУМЕНТИ) (фото) - фото 6

Івано-франківські «міліціонери» катують затриманих? (ФОТОФАКТ+ДОКУМЕНТИ) (фото) - фото 7

Івано-франківські «міліціонери» катують затриманих? (ФОТОФАКТ+ДОКУМЕНТИ) (фото) - фото 8

Івано-франківські «міліціонери» катують затриманих? (ФОТОФАКТ+ДОКУМЕНТИ) (фото) - фото 9

Івано-франківські «міліціонери» катують затриманих? (ФОТОФАКТ+ДОКУМЕНТИ) (фото) - фото 10

Івано-франківські «міліціонери» катують затриманих? (ФОТОФАКТ+ДОКУМЕНТИ) (фото) - фото 11

Івано-франківські «міліціонери» катують затриманих? (ФОТОФАКТ+ДОКУМЕНТИ) (фото) - фото 12