Банк заговорив "іменем України". Підробка документів задля тиску на боржників (ФОТОФАКТ)

Один з найбільших банків в Україні, ПриватБанк, нехтує статтями ККУ і підробляє рішення суддів, залишаючись при цьому безкарним. В даній статті ми хочемо розповісти про прийоми психологічного тиску, до яких вдається ця структура задля отримання своїх боргів.

Ця історія трапилася з однією Івано-Франківською родино. Чоловік, Засипко Олег Ярославович, 08.06.2012 року уклав з ПриватБанком кредитний договір, а 26.12.2012 його кредитну картку було переоформлено на «Універсальну Gold 55 днів», за якою банк надавав кредит у сумі 82 900 грн. Розмір відсотка за користування кредитними коштами становив 30%. Через життеві обставини цей відсоток паном Олегом не сплачувався і він потрапив до списків боржників банку, - пише Контроль.

У квітні 2015 року пан Олег отримує судове рішення стосовно свого боргу. В ньому суд зобов’язує його сплатити 9592, 10 грн по заборгованості і, на додачу,  покрити 50 000 грн витрат ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на оплату послуг адвоката і 4500 грн судового збору. По-перше, судовий збір в Україні стандартний і складає 243,60 грн. По-друге, як може адвокат отримати гонорар, який у 5 разів перевищує виграну суму?!

До рішення додавався супровідний лист, в якому кредитор вдається до залякування клієнта, розповідаючи про арешт майна та інші прикрощі, які спікають в разі невиплати боргу його самого та родину. «Ми з свого боку зробимо усе, щоб стягнути її з Вас та Вашої сім’ї. Навіть якщо витрати на ці дії перевищуватимуть суму вашого боргу» – попереджається в листі.

На що розрахований такий лист? Імовірно, на те, що людина, перелякана такими невеселими перспективами, без зайвих роздумів якнайшвидше оплатить зазначену суму, незважаючи на те, що вона явно завищена. До того ж той, хто в повсякденному житті не має справи з подібними документами, навряд чи помітить, що дане судове рішення, по факту, є «липовим». На ньому немає імен і підписів судді та секретаря, відсутня печатка, не вказано, який суд розглядав справу, не дотримано прийнятих норм при оформлені. Але збережено символіку Тризуба і «Рішення Іменем України» – елементи, що найбільше впадають в очі…

Але, буквально через тиждень, Олег Ярославович отримує інше рішення суду! В ньому зазначено вже зовсім інші цифри: заборгованість за кредитом – 7949, 51 грн.; заборгованість по процентах – 2552, 26 грн.; пеня і штрафи  – 400 грн., 500 грн. і 545, 09 грн.; судовий збір – 243, 6 грн. Зовсім інші цифри! Причому, кожна сума є обґрунтованою. В цьому рішенні вже присутні всі необхідні реквізити.

Проте, навіть після цього фінансові ускладнення не дозволили панові Олегу сплатити свій борг. Проходить близько трьох місяців, і ПриватБанк вдається до нових хитрощів. 13 липня того ж року лист подібного змісту отримує дружина – Мар’яна Віталіївна. В конверті – підроблене рішення суду і супровідний лист з залякуваннями. Але! Так, в неї дійсно був відкритий рахунок в ПриватБанку, але жодної заборгованості по ньому не було. Наведені в листі дані взяті невідомо звідки. Зрозуміло, що справи на неї також ніхто не відкривав.

В решті решт, Олег Ярославович знайшов можливість сплатити борг. Але родина вирішила розібратися, на якій підставі вони отримували підроблені судові рішення та відшкодувати моральну шкоду. Задля цього вони звернулися за юридичною допомогою.

Було написано декілька листів у компетентні органи, в яких було викладено суть подій і надано копії листів та підроблених рішень.

Поліція відповіла однозначно – «не виявлено будь-яких ознак кримінального правопорушення».

Національний банк України підкреслив, що законом «не передбачено здійснення Національним банком України застосування заходів впливу на підставі звернення громадян». Але «Ви…вправі звернутися до суду».

Лише Держспоживінспекція рекомендувала потерпілим звернутися до правоохоронних органів, «оскільки дії працівників підпадають під ознаки складу злочину, які передбачені ст. 190 [Шахрайство] та 366 [Службове підроблення] Кримінального кодексу України»

Проте і вони «умили руки», повідомивши, що «проведення кваліфікації дій працівників Банку не відноситься до повноважень інспекції з питань захисту прав споживачів».

Наразі потерпілі очікують ще на відповіді з прокуратури та від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Зауважимо, що представники прес-центру ПриватБанку відмовилися давати будь-які коментарі з приводу цієї ситуації.

Отже, бачимо таке розповсюджене в нашій державі «замкнене коло», коли компетентні органи державної влади знімають с себе відповідальність, посилаючись один на одного. Чи може ніхто не хоче сваритися з такою потужною структурою, як ПриватБанк? Імовірніше за все, ця справа дійде до суду. Цікаво, що ж з цього приводу вирішать судді?