Як слід дотримуватися Великого посту (+ОПИТУВАННЯ)

У давньоанглійській мові Великий Піст називається словом Lecnten - весна. Весна не тільки за часом року. Весна душі, коли нарешті треба прибрати весь брудний сніг гріхів, розтопити лід у серцях, коли душа повинна розквітнути, омита Таїнством покаяння. Великий піст - найтриваліший і найсуворіший піст Православної Церкви.

Церковний статут виділяє п'ять ступенів суворості посту:

• повне утримання від їжі;
• холодна їжа без олії;
• гаряча їжа без олії;
• гаряча їжа з олією (рослинною);
• куштування риби.

Згідно з церковним уставом два дні першого тижня посту і Велика п'ятниця (п'ятниця Страсного тижня) - дні суворого посту - утримання від їжі.

В інші дні Великого посту, крім суботніх та недільних днів, Церква встановила другий ступінь помірності - рослинна їжа приймається один раз, без олії, у вечірній час. У суботні та недільні дні дозволяється третя ступінь посту, тобто вживання звареної рослинної їжі, з олією, причому двічі на день.

ДО ТЕМИ: Нагадаємо, що вчора розпочався Великий піст.

М'ясо, яйця, молочні продукти, тваринні жири виключаються повністю. Риба дозволяється на Благовіщення і у Вербну неділю. Рибна ікра допустима в Лазареву суботу.

Необхідно пам'ятати, що зазначені в уставі правила були складені в древніх монастирях і є ідеал посту. У сучасних умовах піст може послаблюватися. Тому зазвичай православні просять благословення священика і визначають з ним міру свого посту.

Для хворих, подорожніх, дітей до 14 років, для вагітних і жінок, які годують, існує послаблений піст. Церква радить визначити міру посту зі священиком. Так, святий XIX століття Феофан Затворник радив: «Їжте рибу, коли немічні. Бог благословить. Тут немає гріха, коли робиться через необхідність, а не з примхи. А коли станете говіти, тоді утримайтеся, якщо будете міцні. А якщо ні, то утримайтеся день-другий перед самим причастям; навіть і без цього можна, коли неміч». «Ніяких немає законів вбивати себе, коли відомо, що пісне засмучує здоров'я. І святий Пахомій в уставі написав ченцям хворим їсти м'ясо, якщо це потрібно для здоров'я.

Щодо посту, коли немає здоров'я, - каже святитель Феофан Затворник, - терпіння хвороби і благодушність під час її, замінюють піст. Тому будьте ласкаві вживати їжу, яка потрібна за властивістю лікування, хоча вона і не пісна». Але при цьому треба обов'язково порадитися з духівником і, навіть якщо він благословить послабити піст, каятися перед Богом у своїй немочі».

Церква нагадує, що основний зміст посту полягає в більш глибокому духовному життю, у щирому покаянні у гріхах, у більш частому відвідуванні Богослужінь, причасті Святих Христових Таїн і молитві.

Дотримуючись посту потрібно пам’ятати, що він відрізняється від звичайного голодування своєю духовною складовою. А тому той, хто постить, повинен більше уваги приділяти своєму духовному життю: молитися в храмі та вдома, читати Святе Письмо та християнську релігійну літературу, обмежити все те, що відволікає від спілкування з Богом – перегляд телепрограм, слухання радіо, відвідування розважальних заходів. Якщо хтось перебуває у сварці чи тримає на когось гнів – необхідно примиритися з цією особою, бо гріхи гордості, гніву, осуду, ненависті, злоби позбавляють того, хто постить, всіх плодів його праці.

За словами святих отців: «Якщо побачиш жебрака, подай йому милостиню; якщо побачиш ворога, примирися; якщо побачиш свого друга щасливим, не заздри; якщо побачиш вродливу жінку, пройди повз. Нехай постять не самі вуста, але і зір, і слух, і ноги, і руки, і всі члени нашого тіла. Нехай постять руки, перебуваючи чистими від розкрадань і зажерливості. Нехай постять ноги, переставши ходити на протизаконні видовища. Нехай постять очі, привчаючи не дивитися на благовидні особи і не заглядатися на чужу красу... Нехай постить і слух; а піст слуху в тому, щоб не приймати лихослів'я і наклепу. Нехай і язик постує від лихослів'я і лайки. Що за користь, коли ми утримуємося від птахів і риб, а братів гризете і з'їдаєте?» Недарма апостол Павло попереджав нас: «Коли ж ви один одного гризете i з’їдаєте, стережіться, щоб не знищили ви один одного!» (Гал. 5: 15).

«На відміну від того, що вважають і відчувають багато, період духовної напруги (скажімо, під час Великого посту або говіння) це час радості, бо це час повернення додому, час, коли ми можемо ожити. Це має бути час, коли ми обтрушуємо з себе все, що в нас застаріло і омертвіло, для того, щоб набути здатність жити, - жити з усім простором, з усією глибиною та інтенсивністю, до яких ми покликані. Поки нам недоступний, незрозумілий цей момент радості, у нас буде виходити жахлива і блюзнірська пародія; ми, нібито в ім'я Боже, перетворимо життя на суцільну муку для самих себе і для тих, кому доведеться розплачуватися за наші безплідні потуги стати святими.

Це поняття радості може здатися дивним поруч із граничним напруженням, подвигом стриманості, зі справжньою боротьбою, і проте радість проходить через все наше духовне життя, життя церковне і життя євангельське, бо Царство Боже силою береться. Воно не дається просто тим, хто безтурботно, ліниво чекає на його прихід. Для тих, хто чекає на нього таким чином, воно, зрозуміло, прийде: прийде в глуху північ, прийде, як Суд Божий, як злодій, якого ніхто не чекає, як наречений, який наближається, поки нерозумні діви віддаються сну. Не так повинні ми очікувати Царство і Суд.

Ми повинні повернутися до такого стану, якого зазвичай не можемо викликати навіть зі своїх глибин, настільки він нам чужий, - станом радісного очікування Дня Господнього, хоча ми знаємо, що цей День буде днем Суду. Дивовижно чути в церкві, що ми проголошуємо Євангеліє, благовістя про Суд, і проголошуємо, що День Господній - не страх, а надія, і разом з Духом Святим Церква можемо сказати: Прийди, Господи, і незабаром прийду!.. Поки ми нездатні говорити в таких категоріях, нашому християнському свідомості не вистачає чогось дуже важливого. Що б ми не говорили, в такому разі ми все ще язичники, що вирядилися в євангельський одяг. Бог для нас ще Бог удалині, і прихід Його - морок і жах для нас; і суд Його - не спокутування, але засудження наше; і віч-на-віч з Ним - страшна подія, а не година, до якої ми спрямовані і заради якої живемо».

А ви дотримуєтеся посту? Ваші варіанти відповіді залишайте у нижченаведеному опитуванні.