Станиславівці сміються: Галицькі анекдоти з минулого століття

З яких жартів сміялися станиславівці першої третини ХХ століття? Пропонуємо читачам добірку старих галицьких жартів. Тогочасна лексика і орфографія збережена.

Стійкий характер
 – Скажіть мені, будь-ласка, яких власне політичних переконань є ваш 
  приятель Кудивітер?
  – Мій приятель Кудивітер? Зеленого поняття не маю, бо я вже його три дні  не бачив.
Інший варіант:
  – Скажіть мені, будь-ласка, яких власне політичних переконань є ваш   приятель Кудивітер?
–  Ви маєте на увазі до обіду, чи після?

У лікарні
   – Скільки хворих померло сьогодні? – питається черговий лікар.
   – Восьмеро.
–  А мені здається, що я вчора виписав дев’ять рецептів.
–  Правильно. Але один з тяжче хворих не хотів приймати лікування і живе досі.

На ярмарку
  Купує господар корову й питається:
–  А чи вона добра?
–  Дуже добра, лише при доїнні може часом копнути.
–  О, то нічого! Я ж сам не дою, лише моя жінка.

Еволюція, або мавп’яча справа
В ресторані двоє відвідувачів розмовляли про походження людини, а третій обідав спокійно. Коли балакуни вирішили, що походять від мавпи, спитали свого товариша:
  – Ну а як Ви думаєте, чи не походимо ми від мавпи?
 – Я не знаю. Я не люблю мішатися в чужі фамільні справи.

Говорили товариші про походження людини від мавпи і спитали одного, що прислухався, що він думає.
  – Я не буду про це говорити, бо я вже раз мав розмову з Іваном у цій справі і ми дійшли до кінця.
  – До якого кінця?
–  Ми не дійшли обоє до одного кінця. Іван зайшов до шпиталю, а я на поліцію.                                                                      

Храбатин Н., Гречаник О., Яковин Т. Івано-Франківськ у плині часу. - Івано-Франківськ, 2013