• Головна
  • Цього дня у Станиславові: як колись платили податки за рекламу
авторський проект
15:10, 13 травня 2016 р.

Цього дня у Станиславові: як колись платили податки за рекламу

авторський проект

13 травня 1936 року міська рада Станиславова затвердила «Статут про накладення податку в користь міської громади на рекламні плакати, вивіски, анонси».

Оподаткуванню підлягали:

– різного роду надписи, оголошення, знаки, плакати, фірмові емблеми підприємств, торгових, ремісничих, інших прибуткових організацій, приватних контор лікарів, адвокатів, інженерів – податок від плакатів;

– вивіски, герби фірмові, розміщені перед магазинами, на ліхтарях, вітрини з виставленим товаром – податок на вивіски;

– різні оголошення друковані, розмножені на гектографі чи в інший спосіб – податок на анонси.

Від податку звільнялися оголошення урядові, виборчі, іноземних установ, оголошення про громадські зібрання та громадян про пошук роботи. І вже зовсім не зрозуміло, чому від податку звільнялися вивіски з надписом «магазин тютюновий»!

Податок на вивіски був зовсім не великий і вираховувався залежно від рекламної площі:

– до 1 м2 поверхні – 4 зл.;

– від 1 м2 до 2 м2 – 10 зл.;

– від 2 м2 до 3 м2 – 25 зл.;

– понад 3 м2 – 50 зл. щорічно.

Сума податку зменшувалася у випадку, коли реклама знаходилася біля підприємств, які виробляли рекламовані товари, і становила тільки 25% ставки подавку. Коли рекламні надписи були зроблені на вікнах, ролетах, стінах будинку, то податок знижувався на 50%. Коли реклама розміщувалася на висоті, наприклад, на лампах, тоді сума податку становила 10 зл. річно. Коли рекламне оголошення розміщувалося в часописі, податок становив 10% від оплати за оголошення. 10% від загальної ставки податку сплачувалося за рекламу театральних (кіноматографічних) афіш.

Якщо рекламні вироби мали мистецьку вартість, сплачувалося тільки 20-50 % ставки.

Рекламні надписи, розміщені на дахах або перетягнуті через вулицю оподатковувавалися в повному обсязі.

Податок виплачувала приватна особа або представник організації в касу міської управи. За вчасну сплату рекламного податку відповідали також власники рекламних агенцій та адміністрація часописів, які повинні були 1 і 16 числа кожного місяця вносити в касу податок, який вичислявся з оплати за розміщення реклами. У випадку вчасної сплати податку власникам поверталося 3% від суми податку за рекламу.

Нагадуємо, що у міжвоєнний період середня щомісячна заробітна плата кваліфікованого робітника становила 100 золотих.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Новини #Івано-Франківськ #Станиславів #міжвоєнний період #податки за рекламу
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
live comments feed...