Надвірнянська «Свобода» вшанувала Шевченка

9 березня Надвірнянська районна організація ВО «Свобода», осередок «Молодої просвіти», районне товариство «Меморіал», Братство ОУН-УПА, громадсько-політична рада та патріотична громада Надвірної вшанували 198 річницю від дня народження Тараса Шевченка.

Влада міста та району захід проігнорувала.

Під акомпанемент «Думи мої, думи мої» відбулося покладання квітів до підніжжя пам’ятника Кобзареві.

Розпочав урочисте віче голова Надвірнянської районної організації ВО «Свобода» Михайло Іваночко словами з «Заповіту»: «…Поховайте та вставайте, кайдани  порвіте, і вражою злою кров’ю, волю окропіте». На його думку, саме ці слова мають стати закликом до боротьби за нашу з вами Україну.

«Московській окупаційній владі Шевченко ніколи не давав спокою ні за часів імперії царської чи совецкої. Яскравий приклад цьому, що надвірнянська влада не бажає шанувати великого Кобзаря. Тимчасова окупаційна адміністрація, яка тепер при владі в Україні, чомусь завжди переносять вшанування так як їм вигідно. Саме сьогодні 9 березня 198-річниця з дня народження Тараса, а не 7 березня, як вони зробили цьогоріч, відзначивши його у кабінетах та владний  кулуарах. Натомість «совєцкоє» 8 марта» вони зробили вихідним.

І тому ми прийшли сьогодні, як всі свідомі українці, вшанувати Великого Українця.

Без сумніву, Україну чекає третя революція і на боротьбу українців підніме саме «Заповіт» Шевченка, в якому чітко сказано «І вражою злою кровю волю окропіте». Шевченко для українофобської влади смертельно небезпечний, бо він своїми словами піднімає з колін українську Націю. І жоден Табачник чи Колісниченко не зможе зупинити Нації, запаленої словом великого Кобзаря, бо воно звучить в душі кожного українця і відлунює страхом у свідомості кожного ворога України.

Тараса Шевченка я ставлю поруч з іншими поетами-націоналістами, але жоден з них не виявляв своєї любові до Вітчизни в такій зворушливій формі, з такою майже шаленою силою.

Тарас Шевченко заповідав нам, українцям:

Свою Україну любіть,

Любіть її… Во врем’я люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Виконуючи заповіт Шевченка, з його іменем і словом Січові стрільці відстоювали Українську Народну Республіку перед московською навалою; клали свої голови за незалежність України вояки Української Повстанської Армії; ішли в тюрми й на заслання «шестидесятники».

Але, на жаль, не всі люблять Україну по-шевченківськи. Багато хто любить її, кажучи словами Івана Франка, «як кусень сала», а дехто — як шмат ласої території без українців – без української мови, без української пісні, без української культури, без української історії», - наголосив він.

«І чужому научайтесь, Й свого́ не цурайтесь, Бо хто матір забуває, Того Бог карає…— застерігав нас  «і мертвих, і живих, і ненарожде́нних земляків своїх» великий Тарас Шевченко. Пильнуймо ж, щоб грізна Божа покара за відступництво не впала на нас і наших нащадків», - завершив Михайло Іваночко.

Учні Надвірнянського ліцею Таїсія Савуляк, Ірина Файчак, Марія Драгомирецька та Дмитро Стрембецький декламували вірші Тараса Шевченка.

Завершилося святкування виступом застапуника голови районної  «Свободи» Віктора Мельниченка, який підсумував: «Для нас всіх Тарас Шевченко має бути величезним джерелом натхнення. Тому що він не тільки символ української культури, української національної свідомості й державності. Він також став символом постійного вселюдського пошуку свободи, гідності та порядності».