Сьогодні, 18 вересня, українці відзначають День батька

День батька – свято, яке в Україні відзначають аж двічі. З усім світом ми вітаємо наших татів 19 червня, а окремо для українських батьків влаштовуємо святкування у третю неділю вересня – 18 вересня,  — 0342.ua.

Історія цього свята почалася у США. Американка Сонора Смарт запропонувала справедливу відповідність Дня матері, адже її разом із чотирма братами і сестрами виховав батько без матері. На пропозицію Сонори органи місцевої влади відреагували позитивно та планували відзначати цей день у день народження її батька Вільяма Сонора. Це було 5 червня, однак внаслідок затримок із приготуванням до дійства свято відзначили 19 червня. З того часу День батька почали святкувати спершу в інших штатах, а згодом і в інших країнах, і воно набуло великої популярності.

За традиціями цього дня в цей день до одягу причіпають червоні троянди – якщо батько живий, та білі – якщо вже помер.

19 червня День батька святкують нідерландці, французи, британці та жителі багатьох інших країн. Німці відзначають його на Вознесіння Господнє. Українці ж приєднуються до празникування і 19 червня, і 18 вересня.

Одна з найсильніших підготованих промов до Дня батька належить чинному Президенту США Бараку Обамі, який, втім, фактично, виріс без батька. Подаємо нижче переклад цього тексту.

«Всім привіт. Цієї неділі – День Батька і це хороший привід поговорити про найважливішу роботу, яку кожен з вас коли-небудь буде мати – бути батьком.

Сьогодні ми живемо в світі, де технології дозволяють нам легко спілкуватися з будь-ким на планеті. Але як далеко ми не просунулися б технологічно, любов, підтримку і присутність батька в житті дитини нічим не заміниш.

Я ніколи по-справжньому не знав свого батька. Я був вихований матір'ю-одиначкою, дідусем і бабусею, які жертвували всім заради мене. І зараз по всій країні є батьки-одинаки, які зайняті героїчної роботою – вихованням своїх приголомшливих дітей.

АЛЕ МЕНІ ВСЕ ЩЕ ЖАЛЬ, ЩО У МЕНЕ НЕ БУЛО БАТЬКА, ЯКИЙ НЕ ПРОСТО ДЕСЬ ТАМ ІСНУВАВ, А БУВ БИ ПОРУЧ.

Який був би ще одним прикладом для наслідування, як була моя мати; який навчив би мене таким цінностям як праця і чесність, відповідальність і подяка. Загалом – всього того, що дає дитині надійний ґрунт під ногами.

Саме тому кожного дня для моєї Мішель і моїх дівчаток я намагаюся бути тим, ким мій батько не став для мене і моєї матері. І я зустрічаю безліч інших людей – батьків, або родичів, які намагаються розірвати хибне коло і дати молодим людям сильну чоловічу рольову модель.

БУТИ ХОРОШИМИ БАТЬКАМИ НЕЛЕГКО. ЦЕ ВИМАГАЄ ПОСТІЙНОЇ УВАГИ, ЖЕРТВ І ВЕЛИЧЕЗНОГО ТЕРПІННЯ.

Ніхто не ідеальний. Я сам все ще намагаюся зрозуміти – як мені бути хорошим чоловіком моєї дружини і хорошим батьком моїх дітей.

Я зрозумів одну річ – наш особистий успіх не такий яскравий, якщо в сімейному житті ми зазнали краху. Це – найважливіше. Коли я оглянусь на прожиті роки, навряд чи я буду думати про те, які нові закони вдалося прийняти або про те, яку політику я проводив. Я буду думати про Мішель, і про наш з нею шлях. Я буду згадувати танцювальні виступи Саші і тенісні матчі Малії, про наші бесіди і хвилини тиші, які ми розділяли.

Я БУДУ ДУМАТИ ПРО ТЕ, ЧИ Я ВСЕ ПРАВИЛЬНО ЗРОБИВ ДЛЯ НИХ І ПРО ТЕ, ЧИ ЗНАЛИ ВОНИ – ЩОДНЯ – ПРО ТЕ, ЯК СИЛЬНО ЇХ ЛЮБЛЯТЬ.

Саме це – значить бути батьком. І якщо ми можемо зробити все, що в наших силах, щоб надихнути наших дітей. Якщо ми можемо показати їм безумовну любов і допомогти їм стати тими, ким їм призначено бути – тоді можна сказати, що ми досягли успіху».