В Івано-Франківську окреслили основні недоліки у проведенні бюджету участі, а також шляхи їх вирішення

Сьогодні, 14 листопада, громадські активісти обговорювали позитивні сторони бюджету участі, а також основні недоліки, з яким довелося стикнутися у під час реалізації першого проведеного бюджету участі у Івано-Франківську.

За словами фахівців аналітичного центру CEDOS, через недостатнє інформування громадськості, складність та не повну доступність до голосування за проекти, а також недостатню активність громади, Івано-Франківськ використовує не весь потенціал бюджету участі, пише 0342.ua.

За допомогою бюджету участі іванофранківці можуть брати участь у прийнятті рішень щодо розподілу бюджетних коштів. Його метою є розвиток демократичного суспільства і громадянської освіти, удосконалення діалогу між владою та громадою, створення та підтримка повноцінного громадського простору, вирішення соціально значущих питань та активізація жителів щодо участі у бюджетному процесі.

Нагадаємо, що цьогоріч на реалізацію проектів, запропонованих іванофранківцями, з бюджету міста було виділено 500 тисяч гривень. Загалом було подано 80 проектів. З них за результатами голосування обрали 12-х переможців.

В Івано-Франківську складовими бюджету участі є: інформаційна та промоційна кампанія, подання проектів громадянами, їхня перевірка експертами виконкому, голосування за проекти громадянами і підрахунок голосів, та реалізація проектів виконавчим комітетом й оцінка процесу.

Проаналізувавши всі ці етапи запровадження бюджету участі у Івано-Франківську, аналітики виявили ряд проблем, вирішити які можна за допомогою кількох кроків, а саме:

• відкрито залучати громадськість до процесу бюджету участі
• удосконалити інформаційну кампанію (використовувати не лише офіційні сайти та місцеві ЗМІ, але й соцмережі, створити стаціонарні або рухомі пункти інформування)
• проводити публічні заходи та обговорення, краще комунікувати з авторами проектів
• залучати виключені групи (діти до 18 років, ВПО, не зареєстровані у Івано-Франківську жителі)
• проводити оцінювання усього процесу (від інформування, подання заявки, до перевірки, голосування і реалізації)
• розширити можливості голосування (а не тільки в інтернеті)

Сьогодні учасницький бюджет практикується у більш ніж 1500 містах на всіх континентах планети. Ось кілька прикладів того, як це запроваджувалося у інших країнах:

Серед переваг бюджету участі є можливість участі у прийнятті рішень передусім для тих, хто наразі не має можливості заявити про свої ініціативи чи висловити власну точку зору щодо питань міського розвитку. Це нові, свіжі ідеї, а також новий майданчик для діалогу мешканців і влади, об'єктивна та прозора система перерозподілу ресурсів, що дозволяє зменшити можливості для корупції і підозри в ній. Окрім того, учасницьке бюджетування піднімає проблеми, до яких у влади "не доходять руки".

Тож, аби бюджет участі був успішним та покращував якість міського управління, його слід проводити щороку, а не як одноразову акцію; супроводжувати промо-кампанією, щоб залучити якомога більше мешканців міста. Усі мешканці повинні мати рівні можливості щодо участі, а задля компетентного вибору переможця, усі учасники повинні володіти усією необхідною для цього інформацією, а прийняті рішення та обрані для реалізації проекти повинні виконуватися у повному обсязі.