Енергетика, податки та заробітні плати — одні з основних "болючих" питань, які турбують голів міст, районів та сіл

Сьогодні, 26 січня, в рамках засідання регіональної платформи «Проблемні питання бюджетного забезпечення громад та проекти законів для зміцнення місцевого самоврядування, які потребують першочергового схвалення» в Івано-Франківську обговорили питання бюджетного забезпечення громад і питання місцевого самоврядування, які потребують законодавчого врегулювання.

Захід, участь у якому взяли міські, селищні та сільські голови, голови ОТГ Прикарпаття, народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Володимир Шкварилюк, представники керівництва обласної влади, виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук та експерти, відбувся з ініціативи Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України.

За словами Юрія Стефурака, впродовж 2016 року експерти Асоціації розробили 61 проект нормативно-правових актів, спрямованих на вирішення проблем місцевого самоврядування. В результаті торік було прийнято 5 законів та 7 Урядових актів, які підготувала Асоціація міст України. 

Важливо, аби керівники міст правильно використовували ці кошти, не розмінюючи на дрібниці, а інвестувати у великі інфраструктурні проекти

Як наголосив Володимир Шкварилюк, завдяки децентралізації міста обласного значення отримали суттєвий фінансовий ресурс. Зокрема, до бюджетів міст обласного значення почали зараховувати плату за надання адміністративних послуг, державне мито (в частині відповідних надходжень до міст), акцизний податок з роздрібного продажу алкоголю та тютюну, а також податок на нерухомість. І дуже важливо, аби керівники міст правильно використовували ці кошти, не розмінюючи на дрібниці, а інвестувати у великі інфраструктурні проекти.

Змінили також пропорцію відрахувань екологічного податку: 20% — до державного бюджету, 55% — до обласного бюджету і 25% — до бюджету міст. Завдяки цьому у 2015 році Івано-Франківськ отримав 109,3 млн грн, а у 2016-му — 143,3 млн грн. Прикарпаття у 2016 році на соціально-економічний розвиток отримало більш ніж 220 млн грн, а також кошти з Фонду регіонального розвитку, на ямковий ремонт доріг тощо.

Щоправда таку радість не поділяє голова бюджетної комісії Івано-Франківської обласної ради Микола Палійчук. Він зазначив, що як також перерозподілу податків не помітно.

"В нас є нові податки на місцях, це: акцизний податок на тютюнові та алкогольні вироби — 5% та податок на нерухомість, який більше можна отримати у великих містах. У решті, по великому рахунку, перерозподілу не відбулося. І зараз держава думає чи не забрати акциз назад, бо є велике перевиконання", — зауважив Палійчук.

За його словами, розробляючи бюджет, слід також враховувати і географічне розташування регіонів, і кількість населення. Відтак, запропонував учасникам платформи сформувати список найпроблемніших питань та направити їх зверненням до народних депутатів.

Не оминули чиновники й питання підняття тарифів на вуличне освітлення. Голови сіл та малих міст кажуть, що тепер змушені значно економити і виключати освітлення вулиць. 

"Для чого було модернізовувати систему освітлення та встановлювати нові ліхтарі, коли ми ними не можемо користуватися", — зазначив міський голова Надвірни. — НКРЕКП — це ціла банда. Персональний склад з 6-ти чоловік — 3-є людей Фірташа, 2-є Григоришина. Що ми маємо робити? З ким ми боремося?".

Найемоційніше на засіданні було питання заробітних плат та податків. Микола Палійчук зауважив, що заробітна плата повинна бути достойною і розраховуватися в залежності від кваліфікації, посади, досвіду роботи і також віддаленості місцевості. Це ж стосується і стягування податків.

Повірте мені, я також хочу мати добру, достойну зарплату. І обурює, коли розказують, що депутат собі піднімає зарплату

"Підприємець у якого невеличкий магазин у селі, має виручку 700 — 800 грн в день. Чистий заробіток складатиме може 200 грн. А ще потрібно заплатити податок і заробітну плату продавцю. Жінка підприємця працює учителем географії у школі. Вона звільняється і йде ставати за прилавок, бо продавцю немає звідки платити зарплату. І тут ми маємо кілька негативних наслідків: втрачаємо вчителя у школі (географію тепер викладатиме вчитель фізкультури), втрачаємо працівника (продавець стане на облік у центрі зайнятості) і ми позбавляємо підприємця достойного заробітку і стимулу, — навів приклад з життя Палійчук. — Тому зарплату потрібно людям платити велику, але для підприємців повинна бути якась компенсація. Нехай він платить єдиний соціальний внесок, але вже не платить податок як підприємець. Чим більше віддалений населений пункт, тим потрібно зменшувати навантаження на підприємців". 

У свою чергу, Володимир Шкварилюк зауважив, що на його думку все ж таки 3200 грн краще, аніж 1600 грн.

"Мови немає, що заробітну плату потрібно піднімати і робити це поступово, — зазначив Шкварилюк. — Повірте мені, я також хочу мати добру, достойну зарплату. Може я і не самий бідний, але обурює, коли розказують, що депутат собі піднімає зарплату. Я ж маю якось їздити до Києва і назад. У мене вдома жінка і четверо дітей. А ще я дивуюся тим депутатам, які відмовляються від своїх зарплат. Їм треба від бізнесу відмовлятися, а не зарплати депутата"...