На Івано-Франківщині відбувся фестиваль проводів на полонину (ФОТО)

10 червня, на Верховинщині урочисто зазвучали трембіти. Вони сповістили про початок традиційного гуцульського свята «Полонинське літо 2012».

Саме в цю літню пору відбуваються святкові проводи літувальників на полонини. З отарами овець вони відправляються на високогірні пасовища, де пробудуть до осені.

Як завжди, свято зібрало багато гостей, як з Прикарпаття, інших регіонів України, так і з-закордону.

До учасників свята із вітальними словами звернулися голови Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк та облради Олександр Сич, народний депутат України Василь Чуднов й представники керівництва району.

«Зберігаючи наші національні традиції й наші звичаї, ми зберігаємо свою сутність, як українці. Сьогодні зібралося багато народу. Таким святковим дійством ми вшановуємо прадідівські традиції виходу на полонину. Вшановуємо вівчарів, їх професію. Також це велике свято національних звичаїв і культури. В цьому майбутнє України. Честь і хвала усім тим, хто доклав до свята зусиль», - привітав гостей й організаторів свята Михайло Вишиванюк.

Вдалого літування побажав горянам й нардеп Василь Чуднов: «Хто виріс у горах, той добре знає, що нема смачнішої їжі для гуцула, ніж банош, гулянка, бринза полонинський сир. Той, хто виріс у цих горах, той добре знає, що нема милішої для гуцульської душі пісні, як весела коломийка. Нашим поважним ватагам, бугарям і вівчарям й тим маленьким стрункарям я хочу побажати, щоб літо було не слотове, вовки й ведмеді обходили полонини. Щоб корівки й овечки пропускали молоко і щоб руки не боліли зробити нам якнайбільше будза, вурди й бринзи».

Своїм колоритом зачаровувало різноманіття народних промислів та ремесел. Особливо багато було представлено народної вишивки, різьбярства, ткацтва й традиційної гуцульської кухні.

Всі охочі могли скоштувати й придбати сирні коники, будз, бринзу, банош, куліш тощо.

Народні колективи продемонстрували численним гостям свята свої творчі здобутки й кращі зразки гуцульського фольклору.

Це свято особливе тим, що допомагає зберігати багатовікові традиції й звичаї горян.

Свято також сприяє розвитку туристичного потенціалу регіону та пропагує автентику мешканців Карпат, яка славиться своєю оригінальністю та неповторністю.