Сьогодні християни відзначають Прощену неділю

26 лютого – остання неділя перед Великим постом. Вона називається Неділя сиропусна, оскільки це останній день, коли вживаються молочні продукти перед Великим постом.

В цей день в церквах на Літургії читається Євангеліє з частиною з Нагірної Проповіді. Згідно з цим Євангельським читанням, християни просять цього дня один в одного прощення гріхів. Це перший крок на шляху до Великого посту. Тому цю неділю прийнято називати Прощеною, пише Релігійно-інформаційна служба України.

У Православній та Греко-Католицькій Церквах  цьогоріч Великий піст розпочинається у понеділок, 27 лютого.

26 лютого – остання неділя перед Великим постом. Вона називається Неділя сиропусна, оскільки це останній день, коли вживаються молочні продукти перед Великим постом. В цей день в церквах на Літургії читається Євангеліє з частиною з Нагірної Проповіді. Згідно з цим Євангельським читанням, християни просять цього дня один в одного прощення гріхів. Це перший крок на шляху до Великого посту. Тому цю неділю прийнято називати Прощеною неділею.

Великодній піст — час духовної підготовки віруючих до свята Великодня. Уже перші християни у день єврейської Пасхи розпочали практику поминання мук та смерті Ісуса Христа.

Хоча говоримо про 40-денний Великодній піст, та у Східній Церкві він фактично триває 36 з половиною днів — сім тижнів без субот та неділь, а також Велика субота безпосередньо перед Пасхою та половина ночі перед Пасхою.

Західна Церква має 6-тижневий Великий піст, оскільки суботи також вважає пісними днями. Щоб піст мав сорок днів, то до 36 днів основного посту Західна Церква у VII ст. додала ще чотири дні на початку посту, тому й починається піст у т. зв. Попільну середу. За традицією, що склалася ще в Латинській Церкві у VІІІ столітті, цей день одержав назву Попільна середа через стародавній обряд посипання голови попелом на знак покаяння. Попіл одержують, спалюючи пальмові галузки, що залишилися з торішнього свята Входу Господнього в Єрусалим. Потім його освячують, і священик посипає ним у формі хреста голови парафіян.

Дотримуватися строгого посту Католицька Церква вимагає лише в Попільну середу, Страсну п’ятницю та Велику суботу. В інші дні у піст забороняється їсти м’ясо, але дозволені молочні продукти, яйця. Так зване «злагіднення» постів у Католицькій Церкві відбулося після Другого Ватиканського Собору (1962-65 рр.), адже піст для християни — це насамперед час віднови духу у молитві та вправляння у християнських чеснотах. У Православних вимоги до посту є більш строгими.

У період Великого посту не влаштовуються весілля та інші гучні урочистості. Піст для християн повинен стати часом подвигу душі та тіла, належної підготовки до Великодня зокрема. Час посту відображається і в практиці церковної молитви. Питома Літургія Великого посту у Східній Церкві — Літургія напередосвячених дарів — є поєднанням вечірньої зі Святим Причастям, не містить молитов освячення. Звична Літургія відправляється у час Великого Посту лише в суботу та неділю. В усіх богослужіннях під час Великого посту від понеділка до п’ятниці Східна Церква має практику доземних поклонів.

Увесь зміст і ціль Великого Посту чітко висловлює молитва св. Єфрема Сирійського, яку повторюють у Східній Церкві на кожному великопосному богослуженні: «Господи і Владико життя мого, віджени від мене дух лінивства, недбалості, властолюбства та пустослів’я. Даруй мені, недостойному рабові Твоєму, дух чистоти, покори, терпеливості та любові. О, Господи Царю, дозволь мені бачити мої провини та не осуджувати брата мого, бо Ти є благословенний на віки вічні. Амінь».