Писанкар з Коломиї Олег Кіращук про Gucci та чудесні властивості своїх робіт. ФОТО

Олег Кіращук вже майже 30 років заробляє на життя писанкарством. Його твори зберігаються у багатьох музеях України, у приватних колекціях Канади, США, Англії та Австралії. Свого часу в художника замовляли писанки для Президента Кучми, політиків та бізнесменів. Майдан змусив його відійти від творчості та піти боронити державу. Його ім'я стало ще відомішим після того, як 8 років тому італійський модний дім Gucci використав в своїх моделях орнаменти з його писанок. Чим закінчилася ця історія та яким був подальший творчий шлях, пан Олег розповів журналісту 0342.ua.

Як створюється писанка

«Кожне розписане яйце передає неповторне бачення традиційних гуцульських і покутських символів-оберегів, трипільських мотивів, майстерно інтерпретованих у складних авторських композиціях» — розповідає він. 

Також писанкар наголошує, що важливо розрізняти писанку, написану на шкаралупі пустого і повного яєць. Перше — це колекційний варіант, який має довго зберігатися. В другому криється та сама енергетика, про яку так багато говорять, розповідаючи про сакральне значення писанок. 

На поверхню яйця воском наноситься рисунок писанки. Застигаючи, віск щільно прилягає до поверхні і захищає її від дії фарби. Отже, коли наносимо віск на біле яйце, на готовій писанці ці місця будуть білими, коли пишемо по поверхні, зафарбованій у жовтий колір — жовтими і так далі, аж до найтемнішого кольору, тому що кольори на писанці отримують накладанням одного кольору на інший, від найсвітлішого до чорного. 

На писанках Сонце позначається знаками у вигляді кола, кола з крапками, кола з хрестом усередині, кола з променями, а також у вигляді шести- та восьмипроменевих розеток, зірок.  Хрест — це перетинання двох ліній: горизонтальної (часу) і вертикальної (вічності) — волі людської з волею Божою. Хрест є водночас і буттям, і небуттям.  Квіти і зірки символізують душі людей, а образ квітів більше пов'язаний із дітьми.

Фарби для писанки готувалися з природних барвників, тобто здебільшого різних рослин і насіння. Збирали їх заздалегідь (влітку та восени), освячували в церквах і мали напоготові перед Великоднем. 

Модний дім Gucci використав в своїх роботах етноорнаменти українського майстра

В 2009 році новина про те, що модний дім Gucci використав в своїх роботах етноорнаменти українського майстра зчинила в українських та світових ЗМІ сенсацію. Як ви поставилися до цього? Чи був суд та компенсація від одного з найвідоміших і найбагатших модних будинків світу?

Останні 8 років перше питання, яке задають мені журналісти — саме про цю історію з Gucci. Насправді, я маю розповісти ще багато чого цікавого! (сміється)

Мені прийшло повідомлення від знайомого із Нью-Йорка: мій малюнок із писанки використав у своїх колекціях одягу цей дім моди. Спочатку не вірив, що Gucci в якогось хлопця з Коломиї буде брати узор. Але мені прислали фото. Придивився — і справді. Використали мої штерна, ромби, ромашки, і навіть лінії. Упізнав на чотирьох моделях одягу свої писанки. Ті орнаменти я малював на курячих яйцях і продав за кордон. Як саме вони до модельєра потрапили — й досі не знаю.

Цей же нью-йоркський знайомий пропонував мені судитися з ними і вимагати грошової компенсації та навіть порадив хорошого адвоката. Та я не захотів. Ба більше, я їм вдячний — вони для мене таку рекламу зробили на цілий світ!

Творчий шлях майстра

Ви здобули вищу художню освіту у Прикарпатському університеті на початку нульових. До цього вже близько десяти років займалися писанкарством, збирали по селам Покуття традиційні узори писанок. Яким був ваш творчий шлях?

Першу свою писанку продав на початку 90-х на місцевому базарі за кілька гривень. Дуже скоро зрозумів, що продавати писанки в Україні — невдячна справа. У нас немає гідних поціновувачів. Навіть відомі політики, які закохані в старовину, на цьому не розуміються. Тому почав продавати писанки через Інтернет. Пишу, чим та писанка неповторна, скільки часу над нею працював. Замовники призначають їй ціну. Зараз велика писанка на страусовому яйці коштує приблизно 1,5-2 тисячі гривень, куряча — до 500 гривень.

До потрясінь Євромайдану та АТО ви малювали в гуцульському стилі з додаванням художніх мотивів —  дещо від Марії Примаченко, щось із петриківського розпису. Проте після цих подій у вас почали з'являтися тематичні роботи. Чому вирішили перенести такі незвичні речі на свої писанки?

Коли був на Майдані, народилася ідея "майданівської" писанки. Роздумував про неї, коли стояв в обороні. В писанкарстві є свої канони, як не можна переступати. Так, написати на яйці беркут з дубинками — це вже відвертий кітч. Я тоді зобразив Михайлівський собор з відкритими воротами, в нього залітає зграя білих пташок, деякі поранені, в крові. За ними женеться беркут, у них в пір'ї стилізовані дубинки. Я й не думав, що ті писанки нароблять галасу, малював більше для себе. Але один знайомий має новинний ресурс, розмістив їх фотографії, а інші ЗМІ це підхопили.

Коли воював в АТО, також робив ескізи писанки. Нам довелося швидко відходити з позицій і там лишився мій альбом. Проте вже народилася ідея ангела-охоронця, якому завдячую життям. Боявся, що після повернення з війни не зможу повернутися до писанкарства. Перші три дні у госпіталі тряслись руки, але потім пройшло. По пам'яті зобразив янгола, який поливає квіти, що символізують родину з дітьми. На зеленому фоні — бур'ян, який загрожує знищити квіти. 

Кажете, що завдячуєте життям янголу-охоронцю з писанки?

Кілька разів був в таких ситуаціях, наче мене охороняла вища сила. Одного разу нас з товаришем по всім законам логіки мав би розчавити танк, але не розчавив. Потім, коли ми відступали, то лише за щасливою випадковістю натрапили на наших розвідників, які попередили, що там, куди ми йдемо —  засідка, де б нас неодмінно або вбили, або захопили в полон.

Коли біля мене впала граната, я як раз збирався зателефонувати дружині, але телефон чомусь випав з рук. Я нагнувся, щоб його підняти, і в цей момент пролунав вибух. Якби я стояв, мені б мабуть відірвало голову, а так отримав легкі поранення. За всі ці чудові збіги я дякую янголові-охороню з писанки.

Може є ще історії про чудесні властивості ваших писанок?

Є одна історія, яку я лише кілька останніх років можу розповідати без сліз. Вона про мою, як я вважаю, найкращу роботу. Це було в 2009 році. Мій знайомий директор художньої галереї в Люксембурзькі мав маленьку племінницю, хвору на рак. Лікарі сказали, що жити їй лишилося кілька місяців. Він попросив написати для дитини писанку. Я зобразив її в нетрадиційному стилі: там був ведмедик, який вкрав з-під хати бочку з медом і за ним тепер женуться бджоли. Ведмедик відмахується від них прутиком, на нього з-за дерева позирає зайчик. Я писав її два тижні на гусячому яйці, грошей за неї не взяв. Пройшло кілька місяців і до мене з Люксембургу прийшов лист, де мої знайомі писали, що в них трагічна новина — дівчинка померла. Але вже після похорону рідні повернулися додому і почали збирати її ліжко. Там вони побачили кулю, намотану з рушника, а всередині лежала моя писанка. Дитина в останні місяці свого життя, тяжко хворіючи, тримала її біля себе. Я думаю, що в мене в житті більше не буде такого випадку, щоб людина настільки жила писанкою.

Інша історія пов'язана із народженням моєї доньки Віри. Це був час, коли ми бідно жили і продавали писанки за пів долара. Одна жіночка купила на Україні писанок і повезла на продаж у Францію. Серед них була моя робота, присвячена народженню доньки, на якій я зобразив стилізовану квітку-ембріон. Її побачив один француз, дізнався історію писанки, і так розчулився, що мало не розплакався. Він дав тій жіночці 50 євро, які вона й привезла нам. А донька на той момент мріяла про візочок, який ми і купили за ці гроші.

До теми: Писанка — носій прадавніх знань Гуцульщини. Майстер-клас від всесвітньо відомого писанкаря (ФОТО)