• Головна
  • До 175-ліття виходу альманаху «Русалка Дністровая» в Коломиї відкрилася виставка
12:10, 5 вересня 2012 р.

До 175-ліття виходу альманаху «Русалка Дністровая» в Коломиї відкрилася виставка

Книжково-тематична виставка до 175-ліття виходу альманаху «Русалка Дністровая» експонується у бібліотеці Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського в Коломиї.

Перша в Галичині друкована книжка, яку написали українською мовою члени «Руської трійці» Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький, вийшла у світ в Будимі (тепер Будапешт) 1837 року. Автори збірки наукових праць, яку справедливо називають маніфестом Галицького національно-культурного відродження, знаходять у Коломиї найпалкіших прихильників і однодумців. Саме директор Коломийської окружної школи Микола Верещинський взяв на себе обов’язки мецената романтиків-україноманів. Закупив потрібну літературу для «Трійці…», а для друкування «Русалки…» пожертвував 400 фльорингів.

Відомо, що лише 100 із 1000 примірників потрапили до рук читача. Решта цензура знищила. Як інформує прс-служба музею, на згаданій виставці представлено першовидання «Русалки Дністрової» 1837 р., книги, документи та матеріали про студентів-семінаристів «Руської Трійці», їх життєвий і творчий шлях.

Та одним із найцінніших експонатів є альманах, який у 1932 році передала першому директору Музею Володимиру Кобринському коломиянка Марія Кічура, із підписом на звороті: «Із бібліотеки батька мого Володимира Глинського радника суду в Коломиї для музею Народного Дому в Коломиї жертвує Марія Кічура 9 червня 1932р.».

Незважаючи на коротке й складне життя, завдяки патріотичній одержимості і щирій любові до нації Маркіян Шашкевич здобув народну шану і любов. Зокрема у Коломиї, на фасаді Народного Дому, у приміщенні якого нині розташувався Музей, встановлено пам’ятну дошку з написом: «Пам’яти Маркіяна Шашкевича — поета, подвижника і вісника відродження Австрійських Русинів. 1811-1911». Ця дошка вистояла всі окупаційні періоди і тепер є однією з найдавніших такого типу україномовних пам’яток.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...