Закарпатський циган у Івано-Франківську змушував жебракувати інваліда

Наші співробітники звернули увагу, що кожного ранку, в будь-яку погоду глухонімого Василя, що не має ступень, на колясці привозить один і той же чоловік (циган за національністю), скидає (!) його прямо на землю, і той, повзаючи з підвішеною на шиї картонною коробкою, починає просити милостиню, - розповідає начальник відділу по боротьбі з торгівлею людьми Управління МВС в Івано-Франківській області Андрій Рогалевіч. - Причому точки «роботи» постійно змінювалися: то одна церква, то інша, то переходи біля міських базарів. Зазвичай «господар» стояв осторонь, спостерігаючи, як його підопічний злидарює.

В кінці дня він забирав у каліки всю виручку (як правило, більше трьохсот гривень) і відвозив його в один з районів області, де вони знімали квартиру. Тобто факт експлуатації був очевидний. Зловмисника затримали.

Циган Микола виявився жителем Закарпатської області. На допиті він заявив, що Василь є родичем дружини. Мовляв, «не хоче бути тягарем, ось і заробляє, як може». І як доказ продемонстрував правоохоронцям ксерокопію паспорта Василя. Проте в ході перевірки з'ясувалося, що Микола давно професійно «пасе» жебраків. Кілька років тому він перевозив групу калік на автомобілі і потрапив у ДТП, під час якого один з інвалідів загинув. Тоді рому засудили. Справа приймала новий оборот, і в Закарпатті відправилися оперативники.

- Приїхали в будинок Миколи, а там ще 14 чоловік живуть, і всі теж професійно займаються заробітчанством на убогих, - продовжує розповідати Андрій Рогалевіч. - Причому прекрасно розбираються в людській психології. Наприклад, під час зими вони не дозволяли своїм підопічним підкладати під коліна картонку, щоб ті жалісливо смотрелись, а значить, і більше грошей збирали. І тут перша для нас несподіванка: показана затриманим Миколою ксерокопія паспорта дійсно належить родичу його дружини. Фотографія ж Василя була туди просто вклеєна. Тоді виникло питання: хто він насправді? З великими труднощами нам вдалося пояснити глухонімих, що хочемо дізнатися його прізвище, і він невміло надряпав її на аркуші паперу. Ми знайшли його ... у власній базі даних. Там Василь значився як вихованець Снятинського інтернату для розумово відсталих дітей, з якого він таємниче зник багато років тому.

- На початку 1995 року в лісі знайшли глухонімого хлопця, який нічого не міг про себе повідомити, - згадує директор інтернату Леонтій Шемчук. - Його помістили до нас, дали прізвище та ім'я. А вісім років тому він зник. Шукали всюди - безрезультатно. Чи то сам втік, чи то вкрали. Він не тільки глухонімий від народження, але і не усвідомлює своїх дій. Однак, підкреслюю, ноги в нього були цілі.

- Притиснутий до стінки результатами розслідування, Микола, нарешті, додав до своїх показань, що Василя він підібрав у Харкові, де той жебракував, - уточнює Андрій Рогалевіч. - За його словами, Василь вже нібито був калікою. Мовляв, потрапив під потяг. Однак у нас є вагомі підстави припускати, що це неправда. Сліди ампутації ступнів більше нагадують хірургічну операцію, ніж травми, отримані в результаті попадання під потяг. Можливо, хлопця покалічили спеціально.

На даний момент інвалід поміщений до притулку. У відношенні Миколи порушено кримінальну справу за статтею «Торгівля людьми», яка передбачає до 12 років позбавлення волі. Якщо буде доведена його причетність до ампутації ступнів Василя, йому загрожує ув'язнення терміном до 15 років.