Зі Львова до Коломиї за 2 години: експрес "Люкс-торпеда" 30-х років. ФОТО, ВІДЕО

Сьогодні ми уже звикли мандрувати швидкісними потягами, але виявляється, що таким "дивом" користувалися уже наші дідусі із бабусями. І, найперше, варто згадати про експрес "Люкс-торпеда", який ходив на Галичині у 1930-их. Скажімо, відстань від Тернополя до Заліщиків він долав за 2,5 годин. Зараз поїзд "Київ-Чернівці" долає її за 4,5 год.

Австрійська "Люкс-торпеда" на Краківському вокзалі. Фото орієнтовно 1938 року

Австрійська "Люкс-торпеда" на Краківському вокзалі. Фото орієнтовно 1938 року

Lux-torpeda була так званою "автомотрисою" – вагоном із вбудованим двигуном внутрішнього згорання, пише Photo-Lviv. На нинішній "Укрзалізниці" такий транспорт називається рейковим автобусом. Сама "торпеда" теж виглядала як гібрид автобуса й лімузину.

"Ракетний" дизайн вагону був ультрасучасним як на 1930-ті роки і коли потяг проходив повз станцію, він привертав загальну увагу. Аеродинамічна форма і відсутність паротяга і відповідного стовпа диму радикально відрізняли "торпеду" від тодішніх поїздів.

Торпеда в часі пробної їзди (1933)

"Торпеда" в часі пробної їзди (1933)

Перша "Люкс-торпеда" була збудована у 1933 році в Австрії фірмою Аustro-Daimler-Puch. Польський уряд, бажаючи розвинути залізничні перевезення і підняти занепадаючу промисловість, купив одну мотрису, а потім і ліцензію на неї.

У міжвоєнній же Польщі після перших успішних випробовувань австрійської "торпеди" взялися адаптувати її до місцевих потреб. З 1936 року ці автомотриси будувалися вже на польському заводі Fablok, оснащуючись більш потужними дизельними двигунами, розташованими попереду кабіни машиніста – по одному з кожного боку.

Торпеда в часі пробної їзди (1933)

Торпеда в часі пробної їзди (1933)

У цих автомотрис диск колеса спирався на бандаж через пневмошину автомобільного зразка. Це покращувало плавність ходу та зменшувало динамічні навантаження на рейки, що було важливо при високих швидкостях руху.

Швидкості справді були неабиякі. Максимальна досягала 120 км/год, але конструкційна в експлуатації була встановлена 115 км/год. Загалом же швидкість руху сягала 100-105 км/год.

Вагони "Люкс-торпеди" в депо в Кракові

Вагони "Люкс-торпеди" в депо в Кракові

Середня швидкість при застосуванні автомотрис була значно вищою, ніж у звичайних паротягів. Так, швидкий поїзд на ділянці Львів-Красне долав за годину 75 км. А при використанні автомотрис середня швидкість на цих ділянках дорівнювала 90 км/год. Швидкий рух забезпечувала і наявність двох кабін – в протилежних кінцях "торпеди". В кожному з них сидів машиніст, який керував "своїм" двигуном.

Така конструкція дозволяла уникати тривалого маневрування на вузлових станціях, коли потяг мав рухатися в протилежний бік. Не треба було відчіплювати і переганяти локомотив. Кабіни в обидвох кінцях вагону з’єднувалися світловою і звуковою сигналізацією.

узлова станція Хабувка в карпатському передгір'ї. 1936-38 рр.

Вузлова станція Хабувка в карпатському передгір’ї. 1936-38 рр.

Офіційно "люкс-торпеди" називалися Pociąg Motorowo-Ekspresowy MtE – "експрес-поїзд із двигуном внутрішнього згорання". Побачивши перспективність такого транспорту, польська промисловість взялася виробляти й інші автомотриси – хоч і без упізнаваного дизайну, але з гарними показниками швидкості.

Перші "торпеди" поєднували Краків із модним курортом Закопане. В 1936 році поїзд проїхав цю відстань (150 км) за 2 години й 18 хвилин – рекорд, не побитий досі. Пізніше були відкриті рейси "Краків-Варшава", "Варшава-Катовіце", "Варшава-Лодзь", "Львів-Закопане" та інші.

На Галичині станом на літо 1939 року "торпеди" обслуговували маршрути "Львів-Стрий-Дрогобич-Борислав", "Львів-Галич-Станіславів (Івано-Франківськ)-Коломия", "Львів-Красне-Золочів-Тернопіль" і, згаданий на початку тексту, "Тернопіль-Чортків-Заліщики".

Польська "Люкс-торпеда" на карпатському курорті Закопане. 1936-38 рр.

Польська "Люкс-торпеда" на карпатському курорті Закопане. 1936-38 рр.

Середня маршрутна швидкість на рейсі до Заліщиків складала 58 км/год. Не так уже й багато, якщо врахувати, що на маршруті "Львів-Тернопіль" цей показник сягав 75 км/год, а на маршруті "Львів-Коломия" – 93 км/год. 195 км від Львова до Коломиї "Люкс-торпеда" проїздила за 2 години і 10 хвилин. Для порівняння – пасажирський "Львів-Чернівці" витрачає на ці ж 195 км 6 годин і 52 хвилини.

За таку недосяжну сьогодні швидкість пасажирам "торпед" доводилося платити – квиток від Варшави до Кракова коштував майже 40 злотих, в той час як середня місячна зарплата наприкінці 1930-их складала 100 злотих.

Люкс-торпеда на шляху до Закопаного (взято з https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%BA%D1%81-%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0)

Люкс-торпеда на шляху до Закопаного

В кожній автомотрисі було 48-52 місця, всі першого класу. На тлі катастрофічного стану автомобільних доріг у міжвоєнній Польщі "люкс-торпеда" була еталоном швидкості, комфорту і шику.

Відомий дослідник старовини Микола Рахманов вважає, що, крім уже згаданої Luks-torpeda, на Львівській залізниці іншим поширеним типом автомотрис для швидкісних сполучень були автомотриси SBIX побудови Lilpop, Rau i Loewenstein. Для приміських та місцевих сполучень використовували чотиривісні мотриси типу SCgX побудови L.Zieltniwski і Fitzer-Gamper. Крім них, експлуатувалися двовісні з максимальною швидкістю 60 км/год.

В часи окупації на "торпедах" їздили вершки нацистської адміністрації

В часи окупації на "торпедах" їздили вершки нацистської адміністрації

Друга світова війна стала кінцем цих залізничних експресів. Більшість "торпед" загинули під авіаційними бомбами, вціліло лишень дві машини на Краківському вокзалі.

Вони використовувалися як поїзди "Тільки для німців" на лінії до Закопаного, а також як спецтранспорт для працівників Генерал-губернаторства (адміністративної одиниці Третього рейху на території Польщі і частини України).

Червона Армія, яка відбила вагони у нацистів, повернула їх соціалістичному польському уряду у непридатному для пасажирському руху вигляді. Якийсь час однією з "торпед" возили на роботу шахтарів, а з іншої скручували запчастини на випадок ремонту.

Приблизно в 1954 році обидві "люкс-торпеди" були списані на злом і до нашого часу не збереглися.

Івано-Франківськ Івано-Франківськ новини залізниця люкс-торпеда залізниця історія поїзди експрес
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Поки ще ніхто не оцінював
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
735 переглядів в січні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Китайці готові профінансувати будівництво моста через Бистрицю Солотвинську. Про це повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків під час онлайнтрансляції у Фейсбуці. «Міст буде. Більше того, прийшов висновок по безпеці руху. Є певні невеликі зауваження щодо розв’язки. Але в цілому вони погоджують. Найближчим часом будемо презентувати», – сказав Марцінків, пише Курс. Як писав КУРС, у виконкомі наприкінці минулого року замовили висновок з орга...
Суспільство
Моржі “окупують” мале буковельське озеро на Водохреща вже 8-ий рік поспіль , пишуть Версії. Охочих пірнути в крижану Йорданську воду зібралось чимало. Перед масовим пірнанням провели урочисте богослужіння.  Фестиваль моржів наживо транслювала одна з веб-камер курорту. А онлайн-трансляцію можна було глянути на офіційній сторінці Буковель Bukovel
Суспільство
В Івано-Франіквську триває флешмоб, метою якого є збір коштів на ремонт Іваано-Франківського геріатричного пансіонату. Учасники флешмобу кидають у скриньку, розташовану у холі Івано-Франківської міська ради, не менше 50 грн та роблять фото. На днях до флешмобу приєдналися учні Продюсерського центру STAR TEAM. Про це написала у фейсбуці волонтерка Любов Загоровська. «Пост неймовірної вдячності і розчулення. Сьогодні отримала 5000 гривень на ремонт кімнат в ...
Пригоди
Днями громадянка України прямувала з Польщі легковим автомобілем через пункт пропуску “Краковець-Корчова” та обрала смугу руху “зелений коридор”. Тим самим заявила про відсутність будь-яких товарів, які обмежені до переміщення через митний кордон України. Однак працівники Галицької митниці скерували авто в місце поглибленого огляду транспортних засобів. Згодом у спеціально виготовлених сховищах, зокрема в ємкості, що кріпилася до днища багажника автомобіля...
Суспільство
Сумки та рюкзаки з аплікаціями близько 9 років шиє франківка Юлія Солдатова. Майстерню облаштувала у своїй квартирі. Першу машинку для шиття Юлі купив тато.  "Завжди тато мене надихав на те, щоб я шила. Він казав: вчися шити, будеш мати класний одяг, зможеш зшити класне вбрання", - розповідає майстриня.  На пошиття сумки іде 1-2 дні. Раніше, поки не стала мамою, це займало кілька годин.   Особливість сумок - кольорова підкладка всередині та аплікації, наши...
Здоров'я
Ендокринологія займається лікуванням порушень діяльності залоз внутрішньої секреції, а саме: підшлункової, щитоподібної, наднирникових залоз, гіпофізу та інших. У наш час ендокринні захворювання зустрічаються досить часто. За статистикою, близько 1 мільйона людей в Україні хворіють на цукровий діабет, 140 тисяч – на дифузний зоб, а більшість з них – жителі гірських районів. Щороку тенденція захворюваності на ендокринні недуги все більше зростає. Основна пр...
Культура
Марамуреська філія Союзу українців Румунії організувала у місті Сігету-Мармацієй XXVII Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців. Захід спрямований на збереження та просування зимових традицій та обрядів українців з різних куточків Румунії та українців з-за кордону, йдеться у публікації Cоюзу українців Румунії у фейсбуці, пише Курс. Учасники фестивалю були присутніми на Святій Літургії в Українській православній церкві міста Сігету-Мармаці...
Суспільство
Прикарпатський національний університету імені Василя Стефаника підписав угоду із закладами освіти гірських населених пунктів області – Гутівським НВК Богородчанського та Білоберізькою ОТГ – Верховинського районів.  «Одна з місій університету – спрямування освітнього й наукового потенціалу на розвиток і зміцнення регіону. Чимало робимо задля цього. Дуже важливо в контексті реалізації Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки...
Освіта
Прикарпатський національний універститет відвідали науковці Опольського Університету Республіки Польщі. Це доктор Лех Рубіш – директор Інституту наук про політику та адміністрацію, доктор Адам Дросік – декан Відділу наук про політику та соціальну комунікацію, доктор Евою Ґановіч – керівник кафедри регіональних досліджень цього вишу. Як повідомили в прес-службі ПНУ, ректор Ігор Цепенда та його колеги з вишу обговорили з польськими науковцями перспективи спі...