У Франківську презентували книжку про рецепти і не тільки. ФОТО

Книжка письменниці Ольги Деркачової та рестораторки Ірини Фіщук – це історії в історії.

Розповідь – про мешканку нашого міста, того часу, коли воно ще не було Івано-Франківськом, а звалося Станіславовом та Станіславом, про молоду жінку Стефанію Мулярову. Розповідь складається з різних історій про її життя.

Кожну можна вважати ілюстрацією характеру героїні та ілюстрацією характеру доби – Ольга Деркачова розповіла, що використовувала багато краєзнавчих матеріалів. Деякі творчо опрацьовувала, але більшість залишала достовірними і "вплітала" в сюжет. Так вийшло плетиво історії Станіславова, а в ньому – плетиво родини Мулярових. Адвоката, його дружини, єдиного сина-мамія та невістки, талановитої кулінарки Стефанії. 

Стефа Мулярова вийшла дуже сучасною жінкою. Коли її "дістала" в'їдлива свекруха, – а та критикувала невістчине "витанцьовування на кухні", тобто пристрасть до готування, поїдання смаколиків, коли "багато готує і багато їсть", а ще статуру, – Стефа втекла від родини чоловіка до тітки в Яремче. З повернення починається історія любові, яка також "заплетена" у "Переписи". 

"Стефанія – поборниця жіночих прав", – визнала Ольга Деркачова. 

Тому, за її словами, у книзі з'явилися роздуми про шлюб, висновки з приводу чоловіків і навіть жіночі дуелі. 

"Мені було весело читати", – відгукнувся про збірку модератор презентації, історик та краєзнавець Іван Монолатій. 

Він назвав "Переписник пані Мулярової" книжкою для вечора, добрим чтивом – особливо добрим у доброму місці, де готують щось добре. Розумілося, що це може бути як будь-яка приватна кухня, так і заклад.

"Не вірте тому, що книжка про рецепти, це книжка про історії з рецептами", – повернувся до плетива Іван Монолатій. 

Якщо розплести інтригу, то книжка оповідей про Станіславів і Стефанію Мулярову є також промо франківської "Першої сімейної ресторації Мулярових". Це тут можна буде під час очікування почати читати "Переписи". 

Що стосується рецептів, то їх вмотивувала у збірці Ірина Фіщук.

"Нині у помешканні, де жила пані Мулярова, діє ресторація, в якій готують страви за її переписами", – стверджує авторка.

І вибудовує новий міський міф. Коли в давній австрійській кам'яниці, яка мала стати сучасним рестораном, робили ремонт, то знайшли "сховок" – зі знимками, записами, вирізками з газет і власне переписами. От ті нотатники з рецептами і лягли в основу книжки, пишуть авторки.

"Кухня і сім’я сильно переплелись", – попереджають вони читачів. І пропонують історію про качку з пармезаном, яка, виявляється, зовсім не про те, як її готувати.