Більше, ніж друг: чому потрібно брати тварину з притулку

Франківчанка Марія Табакаєва розповідає, що завела собаку близько року тому, якій тоді було чотири місяці. Кличуть її - Брі.

“Я побачила її фото в спільноті “Дім Сірка”. Ми роздумували над цим, бо собака – дуже відповідальний крок, але коли я її побачила, то це було кохання з першого погляду”, – говорить Табакаєва.

Вона зателефонувала волонтеру Ірині, яка опікувалась собакою, і вже наступного дня Брі була в родині. Діти дуже добре сприйняли собаку, першим її побачив молодший син, , пишуть Версії з посиланням на Галку.

“Вони якось дуже швидко здружилися, ми її мили разом, він брав участь у цьому процесі адаптації. Потім із садочку прийшов старший син, і у нас є відео, де він приходить додому, а вона на нього стрибає і він був такий радий, що у нього собака”, – розповідає жінка.

Табакаєва додає, що Брі дуже любить бігати та нічим не відрізняється від породистих собак.

“А ще дуже любить проводити час із дітьми, бігти за ними з язиком на плечі, коли вони катаються на велосипеді”  

Читайте також: В Івано-Франківську кількість безпритульних тварин у центрі міста зменшилася