Мешканці Небилова з Прикарпаття були першими Українцями, які виїхали до Канади

1891 — мешканці Небилова Іван Пилипів та Василь Єлиняк виїхали до Канади, поклавши початок українській діаспорі в цій країні. Основним мотивом для пошуку кращої долі за океаном для українців стало те, що легко можна було отримати земельну ділянку. До прикладу, в Канаді за номінальну суму 10.00$ охочий міг взяти земельну ділянку в розмірі 64 га. Здавна український народ прагнув стати господарем на власній землі, але через те, що рідні території перебували під пануванням інших держав, українець не міг скористатись з того, що належало йому по праву.

Навіть сьогодні мандруючи провінціями Альберта та Саскачеван у Канаді, можна помітити великі сховища, в яких хлібороби зберігали урожаї зернових. Слід зазначити, що переважна більшість українців, шукаючи кращої долі за кордоном, геть не планувала залишатись там назавжди.

Згодом із великої кількості українців, які осіли на постійне проживання у Канаді, з'являлись міста та селища з дубльованими назвами регіонів, міст та селищ України. Особливо популярним для поселень, в яких переважали українці, було симовлічне наділення цієї місцевості чимось, що найбільше асоціювалось з домівкою. Наприклад, селище Вегервіль біля Едмонтону своїм символом вважає писанку, велитенська форма якої прикрашає в’їзд у селище. Інше село Мундер славиться тим, що там українці виробляють ковбасу, смак якої високо оцінюють в усій Канаді.