«Цього року весна прийшла на два тижні швидше», – Володимир Фригович розповів все про погоду на Прикарпатті

Керівник Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології Володимир Фригович  про зміни у кліматі, коли прийде справжнє тепло і чи вірити сайтам погоди.

– Пане Володимире, прогнози на який час вважаються достовірними?

– Найправильніший – сьогодні на зав­тра. Ми робимо прогнози на три доби і на четверту-п’яту, але це вже, швидше, консультація, вони щодня коректуються. Не буває такого, щоб прогноз співпав з реальною погодою на 100 % – і за температурою, і за швидкістю вітру… За рік набігає 70-80 % точності. А довгостроковий прогноз – це завжди 50 на 50, бо вгадати, яка температура буде через місяць чи два – неможливо.

– Ну, то хоч приблизно скажіть, чого чекати у квітні?

– Цього року весна прийшла десь на два тижні швидше. У березні температура піднімалася до 19-20 градусів. На квітень прогнозуємо середню температуру на рівнині – 9,5 градусів, це на 1,5 вище за норму. У горах в середньому за місяць температура підніметься до 6 градусів, що на 1,6 градуса вище норми.

Місячна кількість опадів на рівнині у квітні очікується 44 мм, у горах – 76 мм. Це 73,3 % і 85,4 % місячної норми відповідно. На Великодні свята, думаю, погода буде добра. Заморозків не передбачаємо, температура – плюс 5 вночі і 12-15 вдень. Сніголавинна небезпека в горах протримається до першої декади травня.

Для квітня в Івано-Франківській області властиве підвищення температури на 6-7 градусів, порівняно з березнем, менший вплив циклонів, більша кількість опадів. Також, бувають грози, інколи з градом. У нас грози взагалі бувають частіше, ніж в інших областях. У першій декаді квітня часто бувають заморозки, що й бачимо зараз.

Абсолютний максимум температури у квітні на Франківщині був у 2012 році – плюс 30, а абсолютний мінімум – 4 квітня 1963, мінус 12 градусів. Найбільше опадів випало 17 квітня 1977 року.

– Як погода вплинула на цьогорічний урожай?

– Все йде своїм ходом. Скоро буде потеп­ління, вегетація рослин уже почалася. Треба дощів, бо це дуже важливо у такий період. Хоч, по прогнозах бачимо, що у квітні-травні буде переважати посушлива погода, це може вплинути на врожайність.

Крім того, взимку випало багато снігу, тож озимі культури добре перебули холод.

– Клімат змінився?

– В останні роки температура вище норми. У 2015 взагалі були дуже високі температури. Загалом, якщо брати по області, то середньорічна температура збільшилася майже на два градуси. В середньому по планеті – на один градус. Це впливає на сільське господарство, утворюються смерчі, цунамі, штормові пориви вітру.

У нас на Прикарпатті – золоте місце: ми у центрі Євразії, наше розташування краще, ніж на решті території України. У південних і східних областях поступово пересихають річки, міліють. Але є ризик, що водність з часом буде зменшуватися і у нас. На зміни клімату дуже впливає вирубування дерев у Карпатах. Також, через меліорацію земель пересохло багато боліт та озер, які утримували вологу.

– А чим саме відрізняється клімат на Прикарпатті від решти України?

– У нас набагато нижча вологість, близько гори. Наша територія складається з низовини, передгірської і гірської зон. Це місце дуже сприятливе: ліси, болота, багато річок. Тому, хоч останнім часом клімат міняється, збільшилася температура, але покращився урожай, швидше починається період цвітіння. Весна має тривати три місяці, а тепер вона миттєво приходить і швидко закінчується, починається літо.

– По Франківщині теж є холодні й теплі райони, не враховуючи високогір’я?

– Відрізняються райони, розташовані на рівнинній і пригірській частинах. Наприклад, метеостанція в Долині вважається пригірською, вона фіксує трохи нижчу температуру, а в Коломиї та Івано-Франківську – рівнинні. В інших областях переважно рівнинна територія, там дані відрізняються менше.

У самих горах також є різні місця: ті, що в низовині, мають дуже сприятливі погодні умови. Є опади, але немає сильних вітрів. Наприклад, якщо порівняти Яремче з Над­вірною чи Ворохтою, то там менше снігу, менші вітри. А от у районі «Буковелю» зав­жди довго лежить сніг.

– Куди передає дані центр з гідро-­метеорології?

– В Укргідрометцентр – кожні три години, вісім разів на добу. Там уже інформацію обробляють, наносять на карти, аналізують. Усі охочі можуть подивитися прогнози на нашому сайті.

Ми збираємо дані із п’яти метеостанцій, які розташовані на Прикарпатті: Івано-Франківської авіаційної метеостанції, метеостанцій у Коломиї, Яремче, Долині і високогірної метеостанції Пожижевська. Загалом в Україні є близько 180 метеорологічних станцій, які передають інформацію у скоординований час.

Крім того, метеостанції об’єднані Все­світньою метеорологічною організацією. Вони всі проводять спостереження і подають інформацію. Тому, якби ми раптом замовкли, то наш пазл випав би із загальної картини.

– І сайти погоди користуються вашими даними?

– Усі говорять: нащо мені ваша служба, я можу зайти в інтернет і дізнатися прогноз. Але прогноз в інтернеті теж скомпільований з наших даних. Хоч, може, є й такі сайти, що не користуються інформацією нашого центру, а прогнозують навмання – аби заповнити ефір.

– Вплив погоди на самопочуття також визначаєте?

– Так, є три типи медико-метеорологічних умов, на них впливають усі параметри погоди. Зараз гарна погода, це умови першого типу, атмосферний тиск нормальний, вологість теж. Якщо опади і низька температура – це другий тип. Третій – коли різко переміщуються теплі чи холодні атмосферні маси, тоді дує сильний вітер і піднімається атмосферний тиск.

Від погоди залежить самопочуття людини, але нарікати на неї не потрібно – вона прекрасна у всіх своїх явищах.