Подорож у невідоме: Гуцульський Стоунхендж (фоторепортаж)

Гора Лисина Космацька розташована за 9 кілометрів від автобусної зупинки в Космачі і має висоту 1466 метрів. Але вирушимо ми туди не з Космача а з Микуличина, заглянувши по дорозі ще в кілька цікавих місць.
Перше це скелі на горі Костел

IMGP8835.JPG

IMGP8836.JPG

IMGP8834.JPG

В найвищому місці скелі мають висоту десь до 40 метрів

IMGP8867.JPG

Подібні місця були сакральними для людей, тут вони відчували себе ближче до богів. Древні сліди обробки каменю на краю скелі.

IMGP8849.JPG

IMGP8846.JPG

А це вже свіжі

IMGP8850.JPG

г.Рокита, ретранслятор.

IMGP8935.JPG

IMGP8936.JPG

На хребті розміщено багато об’єктів микуличинського нафтового родовища, часто їздить різний транспорт в наслідок чого дорога важкопрохідна.

IMGP8966.JPG

IMGP8968.JPG

IMGP8975.JPG

А на ранок все вкрилось густим інієм

IMGP8983.JPG

IMGP9020.JPG

Далі через бурові, полонини

IMGP9016.JPG

IMGP9012.JPG

IMGP9009.JPG

IMGP9054.JPG

IMGP9074.JPG

І ось ми на вершині

IMGP9099.JPG

Звідси добре видно Чорногору, Свидовець

IMGP9107.JPG

Саме святилище знаходиться далі по хребту, трохи копіпасти

Кам’яний комплекс на горі Лисина Космацька ми відносмо до календарного святилища. Воно розташоване на південному схилі гори і займає площу близько 400 м2. Святилище являє собою видовжене (10×40 м) у напрямку схід-захід похиле нагромадження гігантських кам’яних плит. Верхні плити величезних розмірів утворюють повздовжній тунель завдовжки 6 м у напрямку північний схід – південний захід. При вході із західного боку його висота становить 1,2 м ширина – 80 см, на східному – висота 70 см, ширина – 50 см. Праву стінку тунелю становить гладка монолітна плита, ліву – дві підігнані одна до одної плити. Чотири верхні гігантських розмірів плити служать перекриттям тунелю. На святилищі висічено 12 чашоподібних заглиблень, які ймовірно символізують 12 місяців, 12 знаків зодіаку, сонячний цикл.

Астрономічний характер святилища на Лисині Космацькій підтверджується спостереженнями учасників етнологічно-археологічної експедиції « Карпати – Дністер»інституту історії і політології Прикарпатського національного університету під керівництвом проф. Когутяка під час літнього сонцестояння 21-22 червня 2007 року. 21 червня виявилося, що сонце, яке заходило з 20-ї години 40 хвилин до 21-ї години 25 хвилин освітлює по всій глибині жертовну яму. Проміння сонця було спрямоване точно в яму через верх гори, за яку воно заходило. 22 червня о 5 годині ранку було зафіксовано схід Сонця на лінії кам’яного тунелю.

Схема астрономічних спостережень на Лисині Космацькій збіглося з планом Стоунхенджу, важливим елементом якого є так звана алея і п’ятковий камінь, спрямовані на північний схід, тобто в напрямку сходу Сонця у день літнього сонцестояння. На Лисині Космацькій відповідником алеї у Стоунхенджі є кам’яний тунель. Захід Сонця в день літнього сонцестоянн у Стоунхенджі фіксував камінь, на Лисині Космацькій цю функцію виконувала жертовна яма.

Не менш цікавим виявилося і те, що візирна лінія, яка проходить через жертовну яму в південно-східному напрямку, спрямована на святилище у Завоєлах. Далі вона проходить біля гори Ґрегіт через Терношорське мегалітичне святилище, гору Ігрець і Писаний Камінь. Нагадаємо, що в цьому напрямку сходить Сонце в день зимового сонцестояння. Весь цей неповний перелік стародавніх святилищ і дохристиянських оронімів, розташованих на одній лінії, яка проходить з південного сходу на північний захід, не може бути випадковим і потребує детальнішого вивчення.

IMGP9136.JPG

IMGP9190.JPG

Висічені в камені очі

IMGP9202.JPG

“Тунель”

IMGP9137.JPG

Дивиться чітко на Говерлу

IMGP9180.JPG

А це вже сліди боротьби сучасної релігії з язичництвом, після приходу християнства це місце стали називати “місце ігрищ нечистої сили”

IMGP9194.JPG

IMGP9162.JPG

Жертовна яма

IMGP9163.JPG

IMGP9172.JPG

Голови птахів

IMGP9130.JPG

Принаймі так думають науковці