Ботоферми на Прикарпатті. Журналістське розслідування про те як на працюють “фабрики тролів”

Тут ширше коло спілкування, більше свободи та можливостей реалізації. Втім, дуже часто у соцмережах, окрім реальних людей, можна зустріти і так званих ботів чи тролів, пишуть Версії з посиланням на Дзеркало Медіа.

Хто такі боти і тролі?

Тролі – це люди, які у соціальних мережах створюють декілька, а то й десятки акаунтів під чужими та видуманими іменами. Ці акаунти тролі ведуть особисто. Розміщують фото, відео і тексти. Головне завдання тролів – спровокувати інших користувачів соцмереж на дискусії на потрібні тролям теми. Для цього методами не перебирають, часто використовуючи доволі брудні прийоми, брехню, образи тощо.

Ботами спочатку називали комп’ютерні програми, які масово розсилали спам чи рекламу. Пізніше цим словом почали називати і людей, які займаються масовим поширенням коротких, схожих між собою, повідомлень. Вони допомагають здійснювати потужні вкидання інформації у вигляді чуток, дезінформації та інших шкідливих видів інформації. Цим боти штучно створюють ілюзію суспільного інтересу до потрібного їм медіа-ресурсу або тематики.

Для чого їх використовують?

В першу чергу – для маніпулювання інформацією та суспільною свідомістю. Простіше кажучи – для того щоб змусити людей думати так, як комусь вигідно.

Масове використання тролів та ботів розпочалося в Росії. Там була створена ціла “фабрика тролів” – офіс із сотнями платних коментаторів та блогерів, які у соціальних мережах розповсюджували потрібну Росії інформацію. Найперше, звичайно, ту, яка стосується України.

Одним із найяскравіших прикладів роботи російської фабрики тролів було масове розповсюдження фото та жалісливої інформації про те, як двоє чоловіків з Донецька начебто під час обстрілу міста з боку української армії закрили своїми тілами маленького хлопчика. Це фото облетіло чи не усі російські і навіть деякі українські ЗМІ та масово розповсюджувалося тролями в українському сегменті соцмереж. Лише згодом виявилося, що це фейк, і що ця подія сталася в Ізраїлі під час ракетного обстрілу з боку арабських терористів.

І таких прикладів було багато. Переважно російські інформаційні викиди транслювали тези про “зраду”, “босих та голодних солдат”, “все пропало, всіх убили”. Пізніше, коли активні бойові дії дещо стихли, ключовими меседжами стали про “бізнес на крові” та “всі крадуть”.

Головним завданням російської фабрики тролів було посіяти сумніви, паніку та хаос в українському суспільстві, ну і звичайно, розчарування у діючій владі, яка категорично не влаштовувала Росію.

Коломийські ботоферми.

Так у нашому невеликому місті також працюють “фабрики тролів”, або як це явище називають у нас – “ботоферми”. Інформаційні конфлікти та маніпуляції у соцмережах не оминули і Коломию.

“Боти”, як явище у Коломиї, почали з’являтися перед минулими місцевими виборами. Якщо проаналізувати коломийський “Фейсбук”, а саме тут сконцентроване політичне життя нашого міста, то можна виокремити три завдання, які виконують коломийські боти у соцмережах.

Перше – це політична боротьба і керування настроями коломийських користувачів мережі. В якості прикладу можна назвати дискусії, які розгорталися довкола землі біля музею “Писанка”, на якій планувалося будувати готель. Наприкінці 2015 року Коломийська міська рада вирішила виділити землю одному з коломийських забудівників для будівництва готелю. Публічно ця інформація ніде не оголошувалася, її чомусь приховували, і ніхто, окрім депутатського корпусу та представників влади, про цю ініціативу не знав. Цілком ймовірно, що на сесії депутати спокійно за це б проголосували, і за час, що минув з 2015 року, готель міг би вже будуватися.

Та за декілька днів перед сесією у Фейсбуку на одному з акаунтів з’явилася інформація про плани міської ради. Це, правда, була не суха констатація наміру віддати без конкурсу землю в центрі міста, а доволі емоційний текст із використанням словосполучень типу “корупційна схема”, “найбільша афера за часів незалежності” тощо.

Це дало початок дуже емоційній та дуже бурхливій дискусії з приводу землі та ймовірного будівництва готелю. Вона вийшла за межі Інтернету і перемістилася в “реальність”. Сесія пізніше рішення прийняла, але минуло три роки, а будівництво готелю так і не розпочалося.

Акаунт, з якого ця інформація була розповсюджена, не ідентифікували, тож це дало підстави представникам влади стверджувати, що це акаунт троля.

Ще один випадок, який ілюструє, як використовують боти – реконструкція дамби, що була завершена наприкінці літа. Тоді користувач на ім’я Ігор Ткачук у себе на сторінці звинуватив міську владу у розкраданні коштів під час ремонтних робіт. Мовляв, на дамбу витрачено 16,5 мільйона гривень, хоча, як запевняє користувач Ігор Ткачук, усі роботи можна було зробити за 4 мільйони.

На допис із звинуваченнями у розкраданні коштів відреагував міський голова Ігор Слюзар. Він усю інформацію спростував, та навіть більше – відкрито звинуватив одного з членів виконавчого комітету у поширенні неправдивої інформації, ховаючись за сторінкою бота. На питання, яким чином було визначено, кому саме належить фейкова сторінка, мер відповів, що її було вирахувано за IP-адресою.

Друге завдання, для якого створюються боти, – це образа та чорний піар щодо політичних опонентів. Тут варто згадати фейкову сторінку Ігоря Слюзара. На цій сторінці від імені міського голови разом із справжніми інтерв’ю, які він давав коломийським ЗМІ, поширюється доволі сумнівна інформація. Наприклад, те, що він балотуватиметься на пост Президента або ж ось таке: “Шановна громадо! Так як я чую багато маніпуляцій і брехні, що в Коломиї самі погані дороги. Хочу вам відповісти, я зараз перебуваю у відпустці в Австрії на гірськолижному курорті, хочу вам сказати, що тут також є погані дороги, і нічого – люди живуть. Тому закликаю вас, мати терпіння! Дороги в місті будемо робити у вересні 2020 року перед місцевими виборами, а в жовтні уже підете по рівних дорогах голосувати. Зараз робити дороги немає грошей. Гроші були – але ми їх освоїли”.

Попри те, що одразу видно, що інформація, яку поширюють від імені мера, неадекватна, сторінка фейкова, і сам Ігор Слюзар неодноразово заявляв, що її він не веде, багато коломиян сприймають її за чисту монету і, звичайно, сприймають негативно. А це і є головне завдання троля, який веде сторінку.

Олександра Базюк розповідає, що також не раз стикалася з роботою тролів. Пані Олександра запевняє, що у Коломиї створена ціла група ботів, які, як зграя, нападають на опонентів. Вони усі – однієї політичної орієнтації, тобто створені однією політичною силою. Працюють коломийські боти, за словами Олександри Базюк, по-хамськи. Не сприймають жодних заперечень, не вступають в аргументовані дискусії, а відразу хамлять та обливають брудом. Стиль їх спілкування, набір виразів вказує, що одна людина пише від імені чотирьох-п’яти ботів.

У коломийському сегменті “Фейсбуку” є також багато ботів, які самі не поширюють ніякої інформації, а просто коментують дописи інших користувачів. Переважно це дописи опонентів, під якими боти намагаються максимально очорнити та дискредитувати автора.

Ну і третє, для чого створюються боти у Коломиї, – це звичайні розваги. Наприклад, є такий собі персонаж Степан Ковлепак. Це – звичайний троль із фотографією звичайного сільського діда. Все, що він пише, переважно жартівливого характеру. У нього розроблена ціла легенда, у якій є місце і його “бабі”, яка його постійно “гризе”, і внуку, який хоче забрати в діда хату.

АВТОР: Віктор ФІТЬО