Франківські мурали. Де вони, як їх шукати і хто їх малює

Де ховаються франківські мурали? Які вони і хто їх створює? Навіщо взагалі містам вуличне мистецтво? Редакція «Куфера» кілька разів обійшла Івано-Франківськ, аби сфотографувати всі (чи майже всі) мурали.

А після цього ми розпитали двох експерток — кураторку франківської галереї сучасного мистецтва «Детектор» Лілію Гоголь і мистецтвознавицю, учасницю мистецької ініціативи «ДЕ НЕ ДЕ» Євгенію Моляр про роль вуличного мистецтва у житті міста.

Звідки у Франківську взялись мурали?

Тривалий час в Івано-Франківську муралів (майже) не було. За словами кураторки галереї сучасного мистецтва «Детектор» Лілії Гоголь, яка раніше була співорганізаторкою «Мистецької резиденції» Теплого Міста, більшість з них виникли майже в один момент.

«У 2016 році фестиваль «Порто Франко» включив до своєї візуальної програми створення одразу чотирьох муралів, а за місяць у Франківську розпочалась «Мистецька резиденція» з художником Zbiok’ом. Ми думали, що будемо першими, хто створить великий сучасний мурал у просторі міста. Але «Порто Франко» нас випередили на кілька тижнів», — пригадує Лілія.

Так у Франківську з’явилось багато багато проектів в один момент, що зіграло важливу роль у розвитку вуличного мистецтва. Всі ці проекти вони були концептуальними — а не лише красивими чи зрозумілими

На думку Лілії, переломним моментом в житті Івано-Франківська стала робота Славоміра Чайковського (Zbiok’а) «Свіжа фарба» і та інші мурали, створені в той час. Вони спричинили публічний діалог стосовно сприйняття мешканцями втручання у публічний простір.

«Тобто, місто поділилось на два табори: прихильників муралів з концептуальним навантаженням і на тих, хто казали: «Як можна публічно малювати таке жахіття?». Це був тривалий діалог, який став каталізатором до змін», — вважає вона.

Які бувають франківські мурали?

Умовно франківські мурали можна було б поділити на три категорії: «кураторські», традиційні та сакральні. Все залежить від людей, які ініціюють появу малюнків та на яку тему вони були створені.

«Наприклад, наш кураторський підхід передбачав складову актуальності до локальних і глобальних процесів. Ми не обмежували художників темою, це була їхня задача — проникнутись середовищем і певним чином відрефлексувати на ту чи іншу ситуацію зовні», — пояснює Лілія Гоголь.

Від таких концептуальних муралів помітно відрізняються інші — з історичними персонажами, національною символікою тощо. У такій стилістиці серію муралів створили художники Юрій та Марта Пітчуки.

«Є роботи, які виконуються на замовлення. Ми знаємо, що мурали на сакральну тематику ініціює Ярема Стецик — тож ці роботи спираються, перш за все, на його смаки», — каже Лілія Гоголь.

Сакральні мурали справді вирізняють франківське вуличне мистецтво від стріт-арту в інших українських містах. І мистецтвознавиця, Євгенія Моляр, яка досліджує українське монументальне мистецтво, досить критично ставиться до таких робіт:

«Як на мене, то франківська тема публічного мистецтва якраз і відрізняється ухилом в сакральну тематику. Ймовірно, таким чином і проявляється локальний контекст. З одного боку — це добре, що мистецтво реагує на місцеві особливості та на запит спільноти. А з іншого боку — клерикалізація суспільства аж ніяк не свідчить про його розвиток, радше навпаки».

Хто створює мурали у Франківську?

Більшість арт-об’єктів (7 стінописів) Івано-Франківська створив вже згаданий вище Юрій Пітчук.

За ним йде творчий тандем Сергія та Віталія Грехів (іноді у колаборації з іншими художниками).

Ще два стінописи створив Роман Бончук, решта митців розмалювали по одній стіні.

Що вуличне мистецтво дає місту?

«Якщо воно підкріплене смисловими навантаженнями, добре виконане і не псує пам’яток культурної спадщини, то воно стає додатковою принадою міста. Можна ходити від мурала до мурала і певним чином отримувати візуальні коди, яке пропонує місто. Набір муралів, які з’являються в місті, характеризують його стан і смаки мешканців, це певний соціальний і культурний зріз», — пояснює Лілія Гоголь.

А щоб мистецькі інтервенції йшли на користь місту і його мешканцям — потрібно комунікувати з мешканцями. Адже їхнє несприйняття – це проблема в менеджері, який не до кінця роз’яснив проект чи не проговорив його цінність, впевнена Лілія. А ще, за її словами, це свідчить про брак тих, хто може незаанґажовано і професійно говорити про мистецтво, особливо в публічному просторі.

«Про роботу ZBIOK’а знали всі: і професійна спільнота, і мешканці інших міст. А роботу Сергія Радкевича «Фраґменти візуальної маніпуляції», яку автор створив, як реакцію, на ситуацію з муралами в Івано-Франківську, обговорювали менше – вона більш зрозуміла і з приводу неї не виникало запитань».

Але що не так з сучасними українськими муралами?

Мистецтвознавиця Євгенія Моляр, вважає, що сучасні мурали часто не взаємодіють з містом та простором, а дисонують з ним. У 2016 році в інтерв’ю Великій ідеї вона зазначала, що «малювати в історичній частині міста і покривати малюнками автентичні фактури старих будинків неприпустимо».

«У такому спотвореному вигляді, як зараз, в Україні муралізація почалася з Харкова. Там свого часу міський голова Геннадій Кернес полюбив вуличне мистецтво, і міська влада почала замовляти пропагандистські зображення: радянські актори, космонавти, військові діячі тощо. Звісно, мурали з’являлися в різних містах і до цього, але це були одиничні випадки, інколи навіть досить органічні», — пояснює Євгенія Моляр у коментарі «Куферу».

Після Харкова естафету підхопив Київ, де, як каже Євгенія, Віталій Кличко почав використовувати муралізацію у своїй передвиборчій кампанії.

«І за ним потягнулися масово представники політичних та економічних еліт по всій країні. Це дуже простий спосіб прорекламувати себе у місті. Картинка створює вау-ефект і коштує дуже дешево, якщо порівнювати з рекламними розцінками», — підсумовує вона.

Лілія Гоголь теж вважає, що «мурали здорової людини» — це стінописи, що не творяться на замовлення, а ті, які з’являються природнім чином, як мистецька рефлексія:

«Я дуже зрадію, якщо роботи митців у публічному просторі будуть апелювали до того, що є навколо нас, використовуючи небанальні й не кітчові підходи в методах реалізації і темах. Мрію, щоб мистецтво у нашому місті природньо і різноманітно реагувало на сьогодення і на день завтрашній, пропонуючи цікаві рішення. Мистецтво може змінювати людей, робити нас толерантнішими, критично мислячими, гнучкішими, тощо, на ці культурні переміни у суспільстві я щиро уповаю».

Так багато муралів, так мало єдності у візуальному стилі

На мапі франківських муралів (яку «Куфер» планує регулярно оновлювати і доповнювати новими об’єктами) — 25 стінописів, які з’явились у місті за останні 3 роки. Для порівняння: у Києві починаючи з 2014 року художники створили близько 160 стінописів.

«У Франківську не так багато муралів, як могло би бути. І, можливо, це добре. У нас візуальний хаос і без того, з вивісками і рекламою», — розмірковує Лілія Гоголь.

Чи потрібно якось керувати процесом створення муралів і слідкувати за тим, щоби всі вони (або принаймні більшість) гармонійно поєднувались один з одним? Як каже Євгенія Моляр, регулювання публічного мистецтва — одвічне питання, що лишається без відповіді.

«Публічний простір існує для того, щоб там можна було висловлюватися вільно і незаангажовано кожному учаснику. Візуальне мистецтво — теж висловлювання. І будь-яка заборона на нього протирічить засадничому визначенню публічного простору. Та водночас публічне мистецтво узурпується владою і капіталом, що є вкрай негативним», — переконана експертка.

«З одного боку, різноманіття — це плюс, бо воно демонструє, які ми різні і як ця різність може співживатись. Але з іншого, слід пам’ятати, що мистецтво у публічному просторі — неабияка відповідальність. Мистецтво у галереях може собі дозволити більшу свободу, бо воно обмежене певною територією, а ти можеш обирати, чи хочеш з ним взаємодіяти», — підсумовує Лілія Гоголь.

новини івано-франківськ мурали,
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
119 переглядів у травні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Влада
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про невідкладні заходи щодо подолання наслідків НС природного характеру в Закарпатській та Івано-Франківській областях. Про це повідомляє прес-служба глави держави. Згідно з указом, Кабмін повинен невідкладно забезпечити належну координацію та взаємодію центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань подолання наслідків НС, посилення контролю над реалізацією зах...
Суспільство
Священики ПЦУ не можуть брати участь у виборах до Ради, але з благословення архієрея можуть балотуватися до міських або селищних рад – Епіфаній. Синод Православної церкви України заборонив архієреям і клірикам висувати свої кандидатури на вибори до Верховної Ради, які відбудуться 21 липня. Митрополит Епіфаній пояснив, що заборона стосується і тих, хто хоче балотуватись на посади місцевого самоврядування, де передбачене прийняття на постійну роботу. Водноча...
Суспільство
В Україні різниця в оплаті праці оловіків і жінок становить 25%. Про це розповіла заступниця міністра соціальної політики Олександра Чуркіна. У прес-службі відомства повідомили, що для боротьби з цією проблемою в Україні прийняли низку законів, а також ратифікували конвенцію Міжнародної організації праці. Зазначається, що Україна готується до вступу в Міжнародну коаліцію за рівну оплату праці — міжнародного об'єднання, до складу якого входять як уряди краї...
Суспільство
Упродовж 2018 року в Івано-Франківській області зареєстровали 12,5 тис. пологів, з яких 157 – закінчились народженням двійняток та одні – трійнею. Загалом минулого року в області народились 12,6 тис. немовлят, що на 781 немовля менше, ніж у попередньому році, повідомляють в Головному управлінні статистики області. У загальній кількості переважають хлопчики: їх народилося 6,5 тис. (52% від загальної кількості живонароджених), дівчат – 6,1 тис. (48%). Отже,...
Пограбування року
Пограбування, яке зайняло у зловмисників лише 3 хвилини, завдало шкоди офісу “Європошти” на майже 1,5 млн грн.. В ніч з 23 на 24 травня близько 4 години ранку в Івано-Франківську зловмисники здійснили пограбування офісу “Європошти”, розташованого за адресою вул. Вовчинецька, 9. Зловмисники підігнали автомобіль до офісу пошти, розташованого на першому поверсі, прикріпили трос та зірвали грати з вікна установи. Потім, запаливши димові шашки, злочинці проникл...
Суспільство
8 червня у Івано-Франківську відбудеться фестиваль освітніх інновацій «Освітній хайп»  для презентації проектів культурного та соціального напрямків учасників освітнього проекту «Відкривай Україну», повідомляють організатори. Проект «Відкривай Україну» четвертий рік навчає школярів 7-11 класів змінювати міста. Участь у проекті бере молодь від Щастя до Хуста, від Броварів до Татарбунарів. Конкурсантів у форматі квесту навчають виявляти проблемні сфери малої...
Суспільство
За словами ветерана АТО, головного лікаря яремчанської лікарні Олександра Соколюка, наразі хлопці потребують того, щоб про них не забували, а також – психологічної допомоги. У свою чергу заступник голови ОДА Ігор Пасічняк наголосив, що за 27 років незалежності ми зараз не мали б зустрічати з фронту загиблих героїв. "Здавалося ми мали б зараз вшановувати героїв давнини, але постійно на фронті гинуть чи травмуються наші сучасники. Наші герої сьогодні поруч з...
Екологія
Люди б'ють на сполох, бо самотужки зупинити цей процес їм не під силу. Допоки шукають винних, хімікати постійно потрапляють у місцеву річку. Селяни пригадують, що проблеми почалися, коли державна хутрофірма збанкрутувала і майно підприємства перейшло у різні приватні руки. Сьогодні хутро і далі обробляють. Щоправда вже приватники, а відходи від виробництва течуть на людські подвір'я.  Детальніше дивіться у сюжеті ОТБ "Галичина".
Пригоди
Військовий ВСУ Анатолій Редько трагічно загинув у ДТП (фото: колаж РБК-Україна) Військовий ВСУ Анатолій Редько з позивним "Моряк" загинув у ДТП біля села Лазещина Закарпатської області. Він їхав в автобусі "Івано-Франківськ - Мукачево", водій якого не впорався з керуванням і перекинувся. Анатолій загинув миттєво. Про це йдеться в групі 93-ї бригади Холодний Яр у Facebook. Військовослужбовець пройшов запеклі бої в Пісках, був взводним під керівництвом ротно...