Терношорська Лада, вік якої налічує понад 40 000 років

Ще з давніх часів люди поклонялись різним статуям і язичницьким обрядам, про що відомо нам не тільки з книг, але й з розповідей наших пра-пращурів. Деякі з дохристиянських обрядів залишили нам в спадок наші батьки. Ми віримо в магічну силу окремих обрядів з живою ватрою, з живою водою, віримо в силу енергетичних позитивних чи навіть негативних енергетичних потоків на окремі місця, пише.

Сьогодні, як ніколи, люди ідуть в гори за зціленням, з вірою в подолання недуг чи за здійсненням найпотаємніших бажань, одне з яких - стати мамою.

“Мене багато раз запитували чи є у нас такі місця або природні об’єкти, наділені силою, що здатна виконувати бажання і де вони. Особливо цікавило це тих, хто плекав таємну надію і віру в магію гір, яка допоможе їм стати мамою. Відповідала, що в нас багато таємничих місць, але саме про такі, які б допомагали здійснити найзаповітнішу мрію і призначення кожної жінки – немає. Допоки не дізналася про Терношорську Ладу”, — розповідає екскурсовод Павла Рашковська.

Багато хто побував в урочищі Терношори і відвідав цікаві химерні скелі, які утворені з величезних кам’яних брил. Але не всім відомо, яку енергетичну та магічну силу мають ці скелі, яка древня їх історія.

Місцеве населення називають ці скелі “Головою Довбуша”, і багато хто ходив, а дехто — і тепер іде до цих скель подивитися саме на Довбушеву голову.

Але, насправді, ця кам’яна брила, яка відома у вузькому колі істориків як Терношорська Лада, є стародавнім зображенням вагітної жінки, що повністю вкладається в канонічний праобраз Великої Матері, без чіткого обличчя, але з обрисом тулуба і правої руки, що прикриває живіт.

Туристичний об’єкт Терношори став таким популярним завдяки туристам, особливо іноземцям, які все частіше приїжджають в Карпати і бажають відвідати Богиню Ладу. Відомо, що в науковому світі є відомості про кілька спільних канонічних праобразів, які поєднані між собою. Ця скеля, відома під назвою “Терношорська Лада”, не є витвором примхливої природи, а витвір рук людських - рукотворна кам’яна статуя Богині-Матері. Знайдені характерні спільні ознаки Терношорської Лади з керамічною “Вестоницькою Венерою”, знайденою в Моравії (Східна Чехія), з “Венерою з Віллендорфа”, знайденої в Австрії але виготовленої з вапняку, якого немає в цих краях, “Моравською Венерою” зі Словаччини, виготовленої з кістки мамонта. Ці всі знахідки, датовані 25-15 тисяч років до нашої ери. Епоха, про яку йде мова, 25 тисяч років до нашої ери, має свою назву – Борея, що означає сонячна, сильна, яра. Незважаючи на тисячі років і кілометрів, що розділяє їх народження, всі фігури мають спільні ознаки: невиразна голова з нечітким обличчям, масивні груди, масивний живіт. Висота всіх їх від 10 до 11 метрів. Між ними діє енергетичний зв’язок.

У наш час вже багато людей переконались, що Богиня Лада володіє незвичайною силою. До Терношорської Лади приїжджають подружні пари, які багато років не могли мати дітей. Спробувавши практично всі методи, вони вирішили попросити допомоги у Великої Матері і, вона їх почула. Віра людини - то велика сила.

До неї їдуть за здійсненням надій, за позитивом. До неї можна проїхати по гірській екстремальній дорозі, але найкраще – це пройтися пішки з села Буковець. Маршрут нескладний, але дає змогу насолодитися красивими і вражаючими краєвидами. Помандруйте горами, зарядіться здоровою енергією та отримайте масу задоволення і радості. Ви ще здалеку побачите голову, висічену з каменя і розміщену на брилі висіченій з скелі. Щоб надійно трималася фігура, вона підперта трьома витесаними підпірками-ніжками. Древні скульптори так ускладнили конструкцію статуї для того, щоб досягнути канонічного розміру 10,4 метри, що в переводі на борейські одиниці довжини складало 21 лікоть. Число 21 рахувалося магічним: 7 – це гармонія, лад, а її потроєння несе повноту гармонії, досконалість і завершеність.

Терношорська Лада – гігантський образ Великої Матері 

     Логічно припустити, що першоджерело цього зображення знаходилося в місці зародження етнічної спільноти і з плином часу набувало рис культовості. Згідно логіки першолюдини, збільшення розмірів ідола відображає збільшення поваги або збільшення впливу, в залежності від обставин. З огляду на канонічність розмірів маленьких фігурок (нагадуємо 10-11 см), кам’яна фігура Терношорської Лади ідеально вкладається в логіку першолюдей. Адже висота кам’яної фігури складає 10,4 метри, а важить вона біля 100 тонн. 

     Велика Матір, висічена з місцевої скелі, відповідає ознакам древніх фігурок – в неї немає обличчя, зате чітко окреслено масивні груди і випуклий живіт, який прикриває права рука. Голова монументу висічена з іншої брили і розміщена зверху. А щоб надійніше – підперта трьома витесаними підпорками-ніжками. Навіщо древні скульптори так ускладнили конструкцію статуї? Відповідь очевидна: щоб досягнути канонічного розміру 10,4 метри, що в переводі на борійські одиниці довжини складало 21 лікоть. Число 21 рахувалося магічним: 7 – це гармонія, лад, а її потроєння несе повноту гармонії, досконалість і завершеність. 

     «Урочище Терношори» — лісовий заказник місцевого значення з 15 липня 1996 року, яке має форму видовженого гірського схилу загальною площею 10 гектарів. 

     Розміщується пам’ятка між селами Яворів і Снідавка. Його утворюють ямненські пісковики з величез- них кам’яних брил. Ланцюг їх скельних виходів має довжину 300 м, окремі останці досягають висоти 40 м. Найхимерніша скеля відома серед місцевого населення як «Голова Довбуша», а в науковому світі — як «Терношорська Лада». Урочище височить над потоком Безулька Друга, що тече глибоким каньйоном і має декілька гарних порогів і водоспадів. Не зважаючи на близькість до Косова, туристичний об’єкт Терношори не є таким популярним, як Писаний камінь чи Сокільський хребет. А дарма, адже і скелі, і краєвиди там нічим не гірші, а навіть і кращі. Варто відзначити, що хоч від Косова до Снідавки недалеко, але добиратися складнувато, бо в Снідавку з автостанції їде лише один автобус о 12.30, часто не повертаючись із села назад, особливо на вихідних.

     Є три варіанти, як добиратись на Терношори з Косова.

Перший і найкращий — їхати власним транспортом — це зручно, комфортно і повертатися ви можете, коли забажаєте. Єдина проблема — погана якість так званої «дороги» в Снідавці, яка до того ж весь час піднімається вгору.  

     Другий варіант — це їхати о 12.30 з автостанції в Косові до кінцевої зупинки в центрі Снідавки, на роздоріжжі біля школи та магазину, а звідти до Терношорів добиратися якихось 15 хвилин. Назад же прийдеться йти пішки десь 1-1.5 години аж до повороту на трасі в Яворові з надією, що вас підбере автобус з Верховини чи просто співчутливі водії приватних авто або в крайньому разі — прийдеться замовити до повороту таксі з Косова.  

     Третій варіант — найбільш «туристичний», де прийдеться багато ходити. Ви їдете вранці будь-яким автобусом в напрямку Яворова і від повороту на Снідавку йдете пішки до каменів, а потім — назад. Це досить втомлююча подорож, але ви маєте більше часу роздивитися та сфотографувати скелі. 

     Якщо ви запитаєте місцевих жителів, куди йти до великого каміння, то можете почути цілком протилежні відповіді, і справа не в тому, що люди не знають чого від них хочуть, а в тому, що розсипів велетенських скельних утворень у Снідавці декілька. Найбільш популярним є об’єкт Терношори, який складається з двох частин, розташованих недалеко одна від іншої. Одна з них носить традиційну для нашого регіону назву «Скелі Довбуша». Проте є ще й інші кам’яні утворення, правда, не такі масштабні, але теж варті уваги туриста. Вони розташовані на протилежній стороні села. З центру села до Терношорів треба повертати дорогою вгору наліво, а до іншого каміння дорогою направо. Отже, до Терношорів йдемо дорогою під гору десь 15 хвилин і потім вийшовши на галявину побачимо з правого боку ближче до нас 2 великі купи каміння і прохід стежки між ними. А трохи нижче і дальше від нас височіє ще більше каміння під назвою «Скелі Довбуша». Туди веде протоптана стежинка, яка приводить спочатку до одного масиву каміння, а потім тією ж стежкою збігає до скель. 

     За декілька метрів до цього височенного каменя стоїть закинута хатина. Якщо хтось хоче відчути адреналін в крові і побачити красиві краєвиди з високих скель, то на них варто вилізти. Звісно, краще це робити зі страхуванням та альпіністським спорядженням, але в суху погоду можна обійтися і без нього.  

     На верхах 30-40-метрових камяних глиб, як не дивно, росте велика кількість дерев, серед яких трапляються навіть уже надзвичайно рідкісні карпатські кедруваті сосни. Цей феномен природа завдячує вітру, який наніс трохи грунту на лишайники і мохи та насіння дерев на скалу, на якій рослини зуміли якимось дивом не тільки прорости, але й вижити. Це все разом з чудовими краєвидами навколишніх карпатських гір створює незабутню і навіть містичну атмосферу. Варто відзначити, що ще 2-3 роки тому, Терношори можна було сміло назвали великим Снідавським сміттєзвалищем, адже гори сміття майже досягали по висоті скелі. Проте цього року, на щастя для туристів, там прибрали і повернули йому природній вигляд. Найкраще сюди вирушати влітку. Щоб краще оглянути цікаве і таємниче урочище та скелі, сюди варто їхати з ночівлею. Заслуговують на увагу і місцеві жителі. Якщо ви хочете гостям з інших міст України показати автентичну гуцульську говірку та просто файного живого гуцула, то кращого місця вам не знайти. Особливо, якщо вам пощастило їхати в суботу з Косова після базару, де місцеві люди запаслися товарами, їжею та вовною на ліжники на півроку наперед. Перебуваючи в автобусі, набитому під зав’язку гуцулами, гуцулками і маленькими гуцуликами вже за годину подорожі ви зможете сміло писати етнографічну книжку чи дисертацію. Це, звичайно, жарт, але в автобусі ви дізнаєтесь хто кому винен 50 гривень ось уже 5 років за сіно, а долар то виріс... і віддати треба вже 250!!!... Хто за жінчині гроші з Італії збудував хату і каже, що він страшний газда,.. а також багато іншого!